Свято вулиць Коперника та Петра Могили традиційно проходило у Сквері українських добровольців біля «танчика». Там встановили сцену, з якої виступали колективи, також проводили конкурс караоке.

У сквері проходила ярмарка народних умільців. Ось такий браслет коштував лише 20 гривень.



Сімейна пара торгувала чаями. Рослини зібрані на Рівненщині. В основі – іван-чай, до якого додається, для прикладу, ферментоване листя вишні. Пахне чай дивовижно, але й коштує чимало: за стограмовий пакетик треба викласти 60 гривень. Проте продавчиня зазначила, що його, на відміну від традиційного чорного чаю, можна заварювати до п’яти разів. При цьому колір матиме такий же темно-коричневий, і смакові властивості теж.

Для дітей організували майстер-клас із розфарбовування гарбузиків.

Ось така черга вишикувалася за шашликом.
А тут відзначають свято ті, хто вже вистояв чергу, і прихопив із собою плящину.

Пересуваємося нижче і заходимо в Європейський дворик. На вході, до слова, прямісінько над головами гостей на електропроводах висить… пеньок. Його походження і призначення незрозуміле.

У дворику вже чимало людей. Тут теж ярмарок.


Схоже, барана з’їли ще до відкриття. Раків теж мало лишилось.


Архітектура вражає. Наче втрапляєш справді в якесь європейське місто. І все це – і будівлі, і земельна ділянка площею 16 соток – належить власнику пивзаводу «Рівень» Мар’яну Годі.

– Всі ідеї – мої, – стверджує Мар’ян Года. – Мені дуже пощастило, що я знайшов гарного архітектора Дмитра Котлярова, який не ставить заробітки вище за все, як і я. Це не бізнесовий проєкт, а іміджевий. Мене надихнула Європа, де я часто буваю і дурію від перебування в європейських містах. Проте в дворику немає конкретно якоїсь однієї архітектурної тенденції. Це і Гданськ, і Мюнхен, і Амстердам. Тут використано всі натуральні матеріали. Тут немає штучних замінників і пінопласту. Так, це дорого, але це дуже гарно. І я хочу продовжувати.

Вартість цього величезного проєкту власник назвати відмовився, зазначивши, що це було б некоректно. «Мільйонами доларів це обраховується – це зрозуміло», – зазначив він. За словами Мар’яна Годи, в приміщеннях розміститься чотиризірковий готель «Бергшлосс» та ресторан мережі «Рейхарс» (в Інтернеті, на жаль, ми не знайшли мережу з такою назвою – ред.). Поки що внутрішні роботи ще не завершено. Але він планує відкрити принаймні готель вже на початку листопада. При вході в дворик – великі автоматичні ворота. Це в’їзд на дворівневу підземну парковку.

На відкриття дворика завітало дуже багато відомих рівнян і політиків. Серед них і міський голова Рівного Володимир Хомко.

– Безумовно задоволений не як міський голова, а як рівнянин, – сказав він. – Уявіть собі, що ми зараз зробимо тури вихідного дня для тернополян, хмельничан та інших: Тунель кохання, зоопарк, Таємничі підземелля та Європейський дворик. Останній – кінцева точка, куди приїздиш і залишаєшся на вихідні з пивом шість сортів і прекрасною кухнею (посміхається). В радіусі 150 кілометрів конкуренції не буде. Ми вже обговорювали цей тур з Годою та Гембергом (Сергій Гемберг – заступник голови Рівненської ОДА, який опікується питаннями туризму).

Тим часом дворик заповнюється все більшою кількістю гостей. Тут вже фотографують стилізованою під старовинну камеру і тут же друкують фото. Розважають живі скульптури. Приїздять байкери.


Рівняни не втомлюються робити селфі на фоні європейських фасадів. На виході ловимо автора цієї краси – архітектора Дмитра Котлярова. Він розповів:
– Наше архітектурне бюро займалося проєктом понад два роки. Він – один з найбільших в Рівному: площа складає близько 7 тис. метрів квадратних. Він ще не завершений, комплекс буде розвиватися. Наразі в готелі відкриється поки 21 номер, а взагалі передбачено 50 номерів. Стиль архітектури – постмодерн. Всім зрозуміло, що такого європейського кварталу в Рівному ніколи не було. Ми створили творчу алюзію, телепортувавши людей в баварське або північно-європейське пивне містечко. Історичної цінності цей об’єкт, звичайно, не представляє. Ми всі надіємося, що тут будуть проводити якісь цікаві пивні і не тільки фестивалі.
За словами Дмитра Котлярова, в цьому приміщенні, що на фото нижче, буде скляна стіна.

Поряд з Європейським двориком розташувався і колишній Центр учнівської творчості. Тепер це приміщення теж належить Мар’яну Годі. Договір міни вже відбувся. Проте бізнесмен не планує його руйнувати і змінювати. Каже, що будівля збереже свій історичний вигляд і стане Музеєм пива.
До слова, прямо на фестивалі йому подарували й перший експонат для музею. До Мар’яна Годи підійшов нумізмат і подарував йому кельтську монету, запевняючи, що їй дві тисячі років. Натомість попросив у нього дозволити нумізматам та любителям старовини збиратися в Європейському дворику, адже їх вигнали з парку Шевченка.






