У Березнівському музеї модернізують виставковий простір з акцентом на ретрофото. Це понад 500 світлин з колекції місцевого аматора Митрофана Янцевича.
За ними можна відстежити, якими були вулиці, будівлі й жителі Березного сто років тому, розповіла Суспільному директорка краєзнавчого музею Наталія Трохлюк.
У рамках проєкту хочуть відтворити життя у містечку міжвоєнного періоду і для цього також просять ділитися старими фотографіями з родинних архівів.
У Березнівському краєзнавчому музеї розпочали роботу над проєктом "Модернізація виставково-експозиційного простору", який переміг у конкурсі Українського культурного фонду й отримав фінансування.
- Ми модернізуємо виставкову залу в музеї з використанням цифрових технологій, закупимо манекени, великий екран, освітлення, зробимо онлайн-платформу фотоархіву. Ставку робимо на колекцію фотографій Митрофана Янцевича. Її збирали роками — от скільки років музею, стільки й збирали. Велику цінність мають саме його фото міжвоєнного періоду, — зазначила Наталія Трохлюк.
З її слів, Митрофан Янцевич — фотоаматор, родом із села Моквин біля Березного.
- Він був дяком у церкві, перший його фотопавільйон був при храмі, навчався тут, вчителював, музичні інструменти робив, скрипки і перше німе кіно він тут знімав, і критий театр у Березному був саме його, шматок землі для цього купив, — додала директорка Березнівського краєзнавчого музею.
Більше про Митрофана Янцевича та його родину розповіла етнографиня з Рівного Алла Українець у дописі на Facebook.
У рамках реалізації проєкту оцифрують понад 500 світлин з фондів Березнівського краєзнавчого музею. Також зроблять виставку "Митрофан Янцевич. Ретроспекція" та видання "Березне на Волині. Фотоаматор Янцевич", щоб показати містечковий колорит міжвоєнного періоду.
- Ми його пропагуємо як регіонального поціновувача старовини, фотомайстра. Завдяки роботам фотоаматора Митрофана Янцевича ми маємо можливість відслідкувати історію Березнівської громади столітньої давнини. Його найперші фото — найцікавіші, це 1908-1913 роки і до кінця 30-х, є, де жителі Березного в національному вбранні, є побутові. Також ми створюємо онлайн-архів і виставляємо фотографії музею, і з родинних колекцій теж. Частину грошей на це дає влада місцева, бо в умовах УКФ було співфінансування, — пояснила Наталія Трохлюк.
Щоб відтворити життя Березного міжвоєнного періоду, на Facebook-сторінці музею також попросили жителів громади ділитися старими фотографіями зі своїх родинних архівів.
За даними Наталії Трохлюк, у 2023 році в Березному за гроші УКФ реалізують два проєкти. Один — у музеї, а другий передбачає створення студії звукозапису у Будинку культури.
