Рівенські митники хабарів не беруть, — запевняє заступник начальника Рівенської митниці Ярослав Войтович. Такий прикрий випадок на нашій ділянці кордону з Білоруссю, зізнається пан Войтович, востаннє було зафіксовано у 1999 році, йшлося тоді про суму $50. Втім, ймовірно, іншу думку щодо роботи митників мають громадяни, яким доводиться перетинати кордон — про свої враження вони можуть розказати, зателефонувавши на митницю або ж до редакцій газет. Таке прохання висловив пан Войтович на прес-конференції у вівторок. Якщо підприємці будуть дуже відвертими, то чи не зіпсує ця інформація зовні благополучний імідж рівенських митників?
Цьогоріч через митний кордон на територію області ввезено товарів більше, ніж вивезено, при цьому загальна вартість імпортних операцій майже в 1,7 раза перевищує вартість експортних. Структура імпорту та експорту упродовж років залишається сталою, тобто експортують продукцію виробництва «Рівнеазоту», фанеру, деревинні плити, лісоматеріали, гальку, гравій, щебінь, цемент та високовольтну апаратуру, а завозять засоби захисту рослин, насіннєву кукурудзу, насіння соняшнику, ядерне паливо, обладнання для АЕС, машини та обладнання для сільського господарства. Однак підбиті на середину червня підсумки показали, що зовнішньоторговельний обіг експортних операцій майже на чверть перевищив минулорічний показник, а імпортних — на 33% знизився. Водночас митники ніяк не можуть впоратися з іншою, здавалося б, значно легшою проблемою — перетином кордону поліщуками, які везуть 1-2 мішки горіхів чи відро ягід, у невстановлених і важкодоступних для митників місцях. А таких стежок на 240-кілометровій ділянці українсько-білоруського кордону, який проходить лісами та болотами, досить. Поліщуків, яких за цих обставин називають страшним словом «контрабандист», тепер ловлять мобільні групи, до яких задіяні працівники усіх силових та контролюючих органів, які за 5 місяців провели майже півсотні спільних рейдів і спіймали на гарячому 15 контрабандистів. Цей результат митники вважають вагомим.
