У соцмережах набирає обертів допис рівненського військовослужбовця Семена Монаха, який порушує болючу для багатьох захисників тему — суттєвий дисбаланс у виплатах між різними категоріями військових та невідповідність розміру винагороди реальним ризикам.
Автор у Facebook звертає увагу на показове порівняння: мінімальна зарплата поліцейського в Україні нині встановлена на рівні близько 33 тисяч гривень, і саме з цієї суми їм нараховуватимуть пенсію. Для порівняння, базова зарплата солдата (без премій) становить лише близько 4 тисяч гривень. Ті самі 20 тисяч, про які часто говорять, — це вже з преміями та додатковими виплатами.
«Питання до бухгалтерів: чи знаєте ви, з якої бази грошового забезпечення нараховується пенсія? Чи враховується тут премія?» — риторично запитує військовий.
Головна больова точка — «неглибокий тил»
Семен Монах акцентує увагу на тих, кого, на його думку, оминули реформи, — військовослужбовцях підрозділів забезпечення. Йдеться про водіїв, які щодня возять їжу, воду та боєприпаси на позиції, евакуаційників, саперів, ремонтників. Вони працюють на відстані 10–30 км від лінії бойового зіткнення — у зоні, яку військові називають «неглибоким тилом».
За чинними нормами, ці категорії не мають права на отримання 100 тисяч гривень додаткової винагороди. Їм передбачено лише 30 тисяч. Однак, за словами бійців, ступінь ризику в дорозі часто є вищим, ніж безпосередньо на передовій позиції.
«Військові знають, а цивільні, можливо, чули, що часто безпечніше сидіти на позиції, ніж до неї добратися чи з неї вибратися. Знайдіть водіїв, які поїдуть на передок. Багато таких знайдете?» — зазначає автор.
Розрив між заявами та реаліями
Військовий звертає увагу на суперечність: вище керівництво розширює так звану «кілзону» (смугу повного знищення) до 30 кілометрів углиб від переднього краю. Водночас 100-тисячні виплати прив’язані лише до 3-кілометрової зони згідно з Бойовим статутом.
«А ось ці хлоп’ята із підрозділів забезпечення здійснюють ремонт автомобілів, монтаж дронів, оплачують “Сталінки”, житло, виготовляють боєприпаси -значною мірою з власного грошового забезпечення. У них немає можливості знайти додатковий заробіток чи змінити роботу, – наголошує Семен Монах. – Про таких хлопців часто навіть не згадують. А без них піхота на позиціях довго не витримає».
