Після подій на японській станції «Фукусіма-1» безпеці атомної енергетики багато уваги приділяють усі країни світу, де розташовані атомні станції. В Україні безпечність, стабільність експлуатації АЕС стала наріжним каменем ще після Чорнобиля. Але останнім часом було розроблено і втілено в життя низку заходів, які мають унеможливити будь-які аварії в українській атомній енергетиці. Ці плани втілюються в життя завдяки щоденній наполегливій праці фахівців Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», до складу якої входить Рівненська АЕС (РАЕС).
У світі наразі нараховується близько 440 діючих атомних енергоблоки, майже 30 перебувають у стані будівництва, близько 100 проектуються і будуть збудовані протягом наступного десятиріччя. Питома вага ядерної енергетики в світовій економіці становить 17%. Решта розподіляється так: 19% припадає на гідроенергетику і 64% — на теплову, де використовуються непоновлювані джерела енергії — нафта, газ, вугілля. Враховуючи той факт, що питання дефіциту теплових видів енергії буде загострюватися з кожним роком, світ сьогодні не має альтернативи розвиткові ядерної енергетики. Але у зв’язку з цим зростають вимоги до безпеки атомних станцій. Питання підвищення безпеки АЕС стало головним на порядку денному Генеральної Асамблеї Всесвітньої асоціації операторів АЕС (ВАО АЕС), що відбувалася 21-28 жовтня в китайському місті Шеньжень. Членом Всесвітньої ради управляючих ВАО АЕС, що складається з 12 експертів світового рівня, вже п’ять років поспіль є президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський. Асамблея поставила перед операторами АЕС питання про вжиття заходів, які мають унеможливити повторення подій, що мали місце в березні нинішнього року в Японії. Але ще раніше, навесні, питання безпеки ядерної енергетики гостро поставили європейські держави. І це не дивно, адже більшість діючих атомних енергоблоків розташовані в країнах Євросоюзу. 23 березня цього року WENRA (Об’єднання регулюючих та наглядових органів атомної енергетики) заявило про розробку програми перевірки стійкості АЕС до факторів, що спричинили розвиток подій в Японії. Програму було названо стрес-тестом. Англійське слово «stress» означає «тиск, навантаження». В Інтернет-технологіях, зокрема, стрес-тестом називають перевірку надійності та стійкості програмного забезпечення в умовах перевищення меж нормального функціонування. Стрес-тест в ядерній енергетиці теж має за мету аналітичну оцінку стійкості роботи атомних станцій щодо зовнішніх екстремальних впливів та їхніх комбінацій, а також в умовах виникнення одного або декількох гіпотетичних аварійних подій. Тобто це теоретична робота високопрофесійних фахівців. На основі цих розрахунків надалі розробляються заходи щодо підвищення безпеки атомних станцій. Українські атомники підтримали ініціативу європейських колег. Критеріями для оцінки результатів стрес-тестів було використано діючі рекомендації МАГАТЕ, а також вимоги до проведення стрес-тестів європейських АЕС (EU «stress-test» specifications). Стрес-тестування пройшли всі атомні станції країни, і загальні результати виконаної праці було надруковано 21 листопада цього року на сайті НАЕК «Енергоатом». ”Результати цільової оцінки безпеки (стрес-тести) ЗАЕС, ХАЕС, РАЕС, ЮУАЕС з урахуванням уроків аварії на АЕС «Фукусіма-1» доповідали фахівці на саміті Євросоюзу в грудні минулого року. Основні висновки стрес-тесту були пов’язані із сейсмостійкістю станцій. Висновок фахівців беззаперечний — усі українські АЕС спроектовані та збудовані, виходячи з розрахунку на максимально можливий землетрус у 6 балів. А головні споруди станцій — реакторне та турбінне відділення, спецкорпус, резервна дизельна електростанція — здатні витримати коливання ґрунту в 7 балів. Хоча такого землетрусу в Україні ще не фіксувалось і навряд чи він можливий взагалі. Можливі удари негоди теж не можуть завдати шкоди будівлям та спорудам АЕС, оскільки розраховані на дію повітряної ударної хвилі з тиском 30000 Па. Тоді як проектне навантаження становить всього 4400 Па. Стрес-тести показали, що немає необхідності розробки додаткових заходів щодо захисту від сильних опадів та ґрунтових вод. Так, для майданчика Рівненської АЕС максимально можливий рівень затоплення за умови руйнування дамби Хрінницького водосховища та при екстремальних паводках ріки Стир становить 165,2 м, що нижче від проммайданчика РАЕС (188,5 м). Що ж до можливого пересихання річки Стир (чого теж не відзначалось у період функціонування станції, але теоретично можливо внаслідок глобального потепління), то вода на охолодження блоків буде подаватись із артезіанських свердловин до 8 діб, чого буде достатньо для того, щоб узяти ситуацію під контроль. Але українські атомники спрямовані на унеможливлення будь-яких аварій. І величезна теоретична робота супроводжувалась практичними кроками. На станціях почалось впровадження систем примусового аварійного викиду парогазової суміші з гермооболонки. Оснащуються енергоблоки й пасивними допалювачами водню, який спричинив вибух на японській «Фукусімі». Це дозволить у разі потреби знешкодити виділений газ і вибухати буде нічому. Для підвищення надійності модернізуються системи радіаційного контролю та пожежні установки. Але слід сказати, що рівень безпеки на Рівненській АЕС ще з часів Радянського Союзу був досить високий, що відзначали європейські та міжнародні організації. Після Чорнобилю комісія МАГАТЕ, у складі якої були фахівці з багатьох країн, високо оцінила рівень безпеки станції. А з середини 90-х цей контроль здійснюється постійно. Відтоді за операціями транспортування, прийому, завантаження ядерного палива, вивантаження відпрацьованого палива та відправкою його на утилізацію ведеться спостереження з допомогою відеосистем, які встановлено на енергоблоках №№1,2. Доступ до них мають виключно фахівці МАГАТЕ. Тоді ж, у 90-х, разом зі спеціалістами МАГАТЕ українські атомники підготували так звані «зелені книги», де було зафіксовано всі виявлені недоліки та прогалини в роботі станцій. Низка програм, що були прийняті з 2002 по 2006 рік, дозволили успішно ліквідувати більшість з них. Рівненські та хмельницькі атомники стали піонерами в освоєнні нових технологічних систем безпеки для атомних енергоблоків. Однією з найбільш успішних європейські експерти визнали «Програму підвищення безпеки «після пуску» енергоблоків ХАЕС-2/РАЕС-4», у фінансуванні якої брали участь Європейський банк реконструкції та розвитку й Євроатом. А в 2008-2010 роках всі атомні станції пройшли комплексну перевірку безпеки АЕС. Роботи проводили кращі зарубіжні та вітчизняні експерти в рамках спільного проекту України, Європейського Союзу та МАГАТЕ. Висновки свідчать про високий рівень безпеки вітчизняних АЕС. Зарубіжні експерти відзначили, що енергоблоки атомних станцій НАЕК «Енергоатом» відповідають усім критеріям безпеки, а вимоги щодо забезпечення безпеки реакторних установок виконуються у повному обсязі. За словами глави представництва Єврокомісії в Україні Жозефа Мануеля Пінту Тейшейри, українські АЕС відповідають стандартам безпеки Європейського Союзу. Робота з налагодження нових систем безпеки на Рівненській АЕС продовжується і нині. Зараз тут реалізуються три проекти в рамках міжнародної технічної допомоги. Останній з них стартував 11 жовтня цього року. Усі проекти фінансуються за кошти Єврокомісії. Німецько-британський консорціум RWE-CA&R-EWN-AMEC виконує у рамках проектів консультативну функцію та функцію моніторингу. Запорукою безпечної та надійної роботи українських атомних станцій є підвищення професійної кваліфікації керівного та обслуговуючого персоналу. Вагомими подіями, що мають на меті вдосконалення взаємодії персоналу та його практичних навичок, є загальностанційні протиаварійні тренування. 10-11 листопада таке тренування було проведено на Рівненській АЕС. Темою тренування була умовна комунальна аварія, яка призвела до виходу з ладу електропостачання АЕС та відмови системи охолодження реактора. Усі спостерігачі і контролери відзначили, що тренування проведено успішно. Особливу відзнаку отримали професійні дії штабу керівника аварійних робіт на майданчику і персоналу аварійних бригад. Позитивно оцінили спостерігачі впровадження програмного комплексу інформаційної системи СПРУТ. Ця система дозволяє відстежувати події в реальному часі, оперативно оцінювати зміни радіаційної обстановки на супутниковій карті, обмінюватися миттєвими повідомленнями. Цей програмний продукт розробили фахівці РАЕС. Він значно прискорює і спрощує роботу в екстремальних ситуаціях. Керівництво НАЕК «Енергоатом» намагається, щоб праця працівників РАЕС одержала достойну винагороду. Дбають вони і про об’єкти соціальної сфери для свого персоналу. У місті-супутнику Рівненської АЕС при сприянні «Енергоатому» будується школа №6, дитяча поліклініка, житловий будинок. А нещодавно у місті відбулося урочисте відкриття сімейного гуртожитку Рівненської АЕС. Щасливим новоселам ключі вручав особисто президент ДП НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський. Він відзначив, що ця подія відбувається у рік 15-річчя Компанії, рік ювілейний для рівненських енергоблоків. Адже безпечне виробництво електроенергії є основним, але не єдиним завданням Компанії. Турбота про працівника, його якісний відпочинок, різноманітне дозвілля, оздоровлення не менш важливі. Забезпечення житлом працівників атомних станцій є невід’ємною складовою соціальної політики «Енергоатому». Генеральний директор ВП РАЕС Михайло Колісниченко, вітаючи атомників, згадав, що цей гуртожиток був зведений на початку 80-х, і він сам жив у ньому на початку свого трудового шляху. За два роки була здійснена капітальна реконструкція будівлі з оновленням інженерних мереж, заміною вікон на склопакети, ремонтом вуличного освітлення, оздобленням фасаду сучасними матеріалами. До кінця року тут святкуватимуть 37 новосіль. — Хочеться вірити, що благодатна енергія будівельників наповнить теплом кожну оселю і перетвориться в енергію життя кожної родини, — відзначив Михайло Колісниченко. Ці урочисті події відбулись напередодні професійного свята енергетиків, яке відзначається 22 грудня. І хочеться вірити, що слова генерального директора Рівненської АЕС втіляться в життя.
