За словами директора обласного центру зайнятості Романа Ширка (на фото), кількість людей, котрі користуються послугами Державної служби зайнятості, постійно зростає: якщо в 1995 році за сприянням у працевлаштуванні звертався лише кожний десятий безробітний, то нині до служби зайнятості приходить близько 70% безробітних.
Щодо місцевого безробіття, основними причинами якого є відсутність роботи в селах та невідповідність між попитом та пропозицією на ринку праці, то, як розповів пан Ширко, в цьому році вперше в області чисельність прийнятих на роботу громадян перевищила кількість звільнених із роботи — 46 проти 44-х тисяч осіб відповідно. Зменшилася й кількість осіб, котрі перебувають у службі зайнятості на обліку — минулого року офіційно безробітними вважалися 36,9 тисячі громадян, нині їх кількість становить 33 тисячі. Пишається нове керівництво обласного центру зайнятості й успіхами у виконанні своєї частини програми зі створення в Україні мільйона нових робочих місць. Нагадаю, що за рік на Рівенщині мало з’явитися 18 тисяч вакансій, однак, виявляється, план не лише виконали, але й перевиконали — Роман Ширко стверджує, що в області вже створено 19,6 тисячі нових робочих місць. Щоправда, після ретельного вивчення офіційних статистичних даних виявилося, що цей оптимістичний показник далекий від простого розуміння поставленого Президентом завдання — забезпечити роботою 18 тисяч безробітних. Судіть самі. Із зазначених 19,6 тисяч новостворених вакансій 9 тисяч становлять так звані легалізовані робочі місця — тобто ті, що раніше вже існували, однак трудові угоди між працівником та роботодавцем у службі зайнятості зареєстровані не були. Цікаво, що найбільшу державницьку свідомість раптом виявили й почали реєструвати трудові угоди підприємці, котрі працюють у тих галузях, якими особливо зацікавилося найвище обласне керівництво — транспортні перевізники, торговці та пилорамники. Ще 2250 робочих місць створили шляхом надання безробітним одноразової допомоги для започаткування власної справи. Нині державні службовці цілком серйозно вважають, що 2,5 тисяч гривень, а саме таку суму допомоги по безробіттю в середньому отримує на Рівенщині безробітний за рік, має вистачити для відкриття нового бізнесу. А раз вважають, то й видають цю суму бажаючим отримати допомогу по безробіттю не впродовж року, а одразу. Й нарешті 2351 робоче місце було створено шляхом надання роботодавцям дотацій. На практиці це означає, що підприємцю, котрий взяв на роботу безробітного, держава відшкодовує його річну заробітну платню. Якщо чесно, то не дуже зрозуміло чому платники внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, мають підтримувати своїми грошима комерційну діяльність обраних фірм. Однак така програма служби зайнятості існує цілком офіційно й можна лише пофантазувати, наскільки комерційно вигідною є вона для деяких підприємців. Цікаво, що на прес-конференції прозвучала інформація й про те, що відповідні переговори з центром зайнятості веде італійський підприємець, котрий планує зайнятися в Рівному пошиттям одягу. Виявляється, влада, захоплена ідеєю залучення в область іноземних інвестицій, морально готова надати дотації на відшкодування зарплатні навіть «чужому» й далеко не бідному бізнесмену, котрий має низку підприємств та магазинів по всій Європі та Росії. Наскільки державницькою є ця позиція, мабуть, варто запитати у найбільших патріотів від влади, з кількістю яких Рівенщині, в порівнянні з іншими областями, неймовірно пощастило. Таким чином, із 19,6 тисячі заявлених нових робочих місць 45,9 % — раніше вже існували, а на створення 23,5% вакансій служба зайнятості витратила не один мільйон гривень. Чи має так бути? — запитання якраз доречне під час підведення риски під певним етапом роботи. Однак якщо й надалі роботодавець, котрий, приймаючи людину на роботу й використовуючи її робочу силу для власного зиску, буде вважати цей факт великою послугою, за яку йому ще й повинні платити, говорити про цивілізований розвиток ринку робочої сили та найголовніше — про повагу до працівника, котра, зокрема, виявляється й у достойній зарплатні, мабуть, зарано.
