Дикі кабани все більше дошкуляють селянам Зарічненського району. Засіяні поля вепри просто нищать — переривають землю та з’їдають культури. Тим часом люди змушені сторожити свої городи. Але нічим зарадити не можуть — бо ж, підстреливши кабана, можна наразитися на чималий штраф.
У селі Новорічиця ще кілька років тому кабанів взагалі не бачили. Лишень за останні два роки дикі тварини настільки розплодились, що для селян вже стало звичним оберігати свої посіви від набігів. Та відлякати кабанів надовго їм не вдається. — Люди посадили картоплю і вже є випадки, коли вепри її перерили — вони вже підібралися до самого села, — каже секретар Новорічицької сільської ради Валентина Войтович. — Тож мешканці і скаржаться. Ми зверталися до районної влади, аби вона вжила якихось заходів. А поки намагаємось хоча б відлякати кабанів. Опудала не допомагають, тож господарі вже особисто сторожать свої городи — як бачать кабана, стріляють. Звісно, не у тварину, бо вбивати їх заборонено, а у землю чи повітря. Вепри бояться запаху пороху і на деякий час втікають. У селі подейкують, що тих кабанів ще й штучно розводять. Кажуть, нещодавно до природного заказника свиноматку завозили. А нещодавно один господар узяв до себе «на виховання» маленького кабанчика — знайшов його на дорозі, як їхав автомобілем, та й підібрав. Страждають від набігів кабанів і мешканці села Морочне Зарічненського району. Тут вепрів також побільшало, як і бід від них. — Селяни скаржаться постійно, — говорить морочненський сільський голова Олег Захаревич. — Кабани нищать їхні посіви, з’їдають посаджену картоплю. Депутати сільської ради вже приймали звернення до районної влади, в якому просили скасувати статус заповідника на нашій території. Кабани розплодилися через те, що їх ніхто не чіпає. Можливо, вони навіть з чорнобильських лісів до нас прийшли. До деяких населених пунктів цього північного району кабани ще не підібралися. Та не виключено, що від вепрів невдовзі страждатимуть усі.
Коментар Віталій Саган, голова Зарічненської райдержадміністрації: — Ми проводили неодноразові наради з цього проблемного питання і з головами сільрад, і з керівництвом районного держлісгоспу. Вихід я бачу один — зняти з нашої території статус заповідника. Тоді з’явиться можливість відстрілювати кабанів. Наскільки мені відомо, нині держлісгосп займається цією проблемою, розробляють обгрунтування для зміни статусу території. А людям ми будемо радити, щоб вони складали акти про завдані збитки від набігів кабанів та зверталися до суду за відшкодуванням.
