У Рівному відбувся регіональний семінар «Ділова доброчесність: долучайся, впроваджуй та вигравай», який об’єднав представників приватних та комунальних підприємств, представників влади, громадських активістів, журналістів. Головною темою семінару стали питання боротьби з корупцією та побудова прозорого та чесного бізнесу в регіоні.
«Метою семінарів є підвищення обізнаності серед державних та приватних підприємств щодо ділової доброчесності та презентація найкращих практик впровадження комплаєнс-програм від успішних компаній. Ми хочемо продемонструвати реальні приклади, що здатні надихнути та заохотити підприємства України запроваджувати високі етичні стандарти в своїй діяльності. Обговорюємо, чому бізнесу варто об’єднуватись, та які вигоди можна отримати від проходження сертифікації», – зазначає голова секретаріату Всеукраїнської мережі доброчесності та комплаєнсу (UNIC) Ганна Герасимчук.
Захід у Рівному організований Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні та UNIC за підтримки Ради бізнес-омбудсмена (РБО) та Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Організатори провели вже подібні семінари у Львові, Дніпрі, Вінниці та Харкові, Одесі та Івано-Франківську. На черзі – Чернігів.
Учасники отримали не лише теоретичні знання щодо впливу прозорості бізнесу на боротьбу з корупцією, але й стали учасниками тренінгу з покращення навичок у впровадження комплаєнсу та ділової доброчесності. Перед учасниками виступили з доповідями представники UNIC, РБО та НАЗК. А представники великого бізнесу поділилися досвідом впровадження програм прозорості в своїх компаніях.
Катерина Панасюк, головна спеціалістка відділу з питань розробки та моніторингу виконання антикорупційних програм НАЗК, зауважила, що «Проведення регулярної оцінки корупційних ризиків, а також подальше впровадження заходів щодо їх мінімізації дасть позитивний результат виключно у разі добровільного та усвідомленого прийняття принципу доброчесності, а не формального виконання вимог законодавства».
Назар Гром, спеціаліст з антикорупційної політики ПРООН в Україні зазначає, що «співпраця між приватним бізнесом, державними підприємствами та органами державної влади призведе до зниження рівня корупції в Україні. Тиждень ділової доброчесності, частиною якого є семінари, виступає саме такою платформою для обміну досвідом та сприяння ділової доброчесності і комплаєнсу. Через спільний діалог і співпрацю ми зможемо досягнути довгострокових результатів для України та реалізувати порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року».
«Згідно зі статистикою РБО, станом на 1 вересня 2018 року ми отримали понад 4378 звернень від бізнесу на неправомірні дії державних органів, 46 з них надійшли із Рівненської області. Загалом рівненським підприємцям ми допомогли повернути майже 16,8 млн грн. Кожна справа індивідуальна, кожен кейс непростий. Проте практика РБО доводить, що й скаржники бувають різні. Прозорі компанії захищати простіше. І важливо не лише бути чесним самим, а й перевіряти своїх контрагентів. Тому, щоб захистити себе та уникнути приводів для скарг, вигідно інвестувати в доброчесність», – зазначив під час виступу Олег Крикавський, інспектор Ради бізнес-омбудсмена в Україні.
Вікторія Фокіна, начальниця відділу з юридичних питань та корпоративних прав ПрАТ «СКФ», поділилась власним досвідом впровадження системи комлаєнс в компанії та відмітила, що «комплаєнс – це, в першу чергу, відповідальність перед бізнес-партнерами, працівниками, суспільством та акціонерами».
Олександр Рожнов, директор юридичного департаменту ТОВ «ККНК «Технобуд», зазначив важливість комплаєнс компанії, адже ця система «втілює практичне розуміння чесності – врегульовує порядок здійснення організаційно-правових заходів з метою належного дотримання встановлених правил. Чесна та порядна поведінка створює атмосферу довіри до компанії та її працівників, захищає репутацію, зменшує витрати на ведення бізнесу та підвищує вартість акціонерного капіталу».
Таким чином, головною метою комплаєнсу є забезпечення здійснення підприємницької діяльності у відповідності до норм чинного законодавства, правил внутрішніх політик компанії та етичних норм, задля уникнення подібних проблем у бізнесі.
Організатори наголошують, що Україна все ще на останніх позиціях у регіоні за Індексом сприйняття корупції (Corruption Perception Index) та повільно рухається у рейтингу Doing Business (76 місце). Настав час для бізнесспільноти вийти за звичні рамки та відіграти сильнішу роль у впровадженні доброчесності в Україні. Що можна зробити, щоб не тільки покращити місця у рейтингах, а й інвестиційний клімат, збільшити ВВП та створити більше робочих місць?
Корупцію часто називають серйозною перешкодою для економічного зростання, соціальної єдності та політичної стабільності в Україні. Хоча антикорупційне законодавство і було покращено, його імплементація є досить повільною, а пріоритетом визначено запобігання та боротьбу з корупцією серед державних службовців.
На сьогодні набагато менше уваги приділяють корупції за участю бізнесу. Згідно з результатами опитування сприйняття корупції, проведеного серед членів Американської торговельної палати в Україні, бізнес не відчуває значних успіхів у ліквідації корупції в Україні з березня 2014 року, проте сподівається на поліпшення ситуації у майбутньому.
82% респондентів вважають боротьбу з корупцією пріоритетом №1 для поліпшення ділового клімату в Україні. В дослідженні взяли участь 99 представників різних сфер бізнесу.
Слід зазначити, що 73% з них не вірять у те, що з березня 2014 року корумпованість зменшилась. 88% респондентів відзначають, що вони прямо зіткнулися з корупцією під час ведення бізнесу (для порівняння, в минулому році таку відповідь дав 91% респондентів).
Обізнаність про доброчесність бізнесу має бути посилена як серед громадськості, так і серед бізнесу.
@
