Чи є людські останки в острозьких підвалах і яку зброю там насправді знайшли

1907 0

Минулого четверга під час демонтажу колишньої будівлі протитуберкульозного диспансеру в Острозі у сховку під стелею другого поверху було виявлено зброю та боєприпаси 20-30-х років минулого століття: набої різних калібрів, радянські, угорські й німецькі гранати, австрійський пістолет, гвинтівки. Знайшли також деякі документи. Знайдену зброю передали в управління Нацполіції області, а документи — в Державний історико-культурний заповідник Острога. Дослідник історії Острога Микола Бендюк припускає, що це не всі знахідки цієї будівлі. Збудований на межі ХІХ-ХХ століть приватний будинок з 1944-го до 50-х років був відділенням НКВС. Тут катували і вбивали людей, а трупи, припускають, могли замурувати там же, у підвалах.

На місці працювали вибухотехніки, а голова Нацполіції України Сергій Князєв оприлюднив на своїй сторінці на Facebook фото знахідок. Зброю заховали колись тут дуже добре, бо знайшли аж тепер, і вона непогано збереглася. Територію, зі слів речника управління Нацполіції в області Антона Крука, виділили для будівництва нового райвідділу поліції. Новий корпус збудували, а сусідню стару будівлю диспансеру вирішили знести. Антон Крук каже, що тепер керівництво поліції спілкується з істориками, щоб вивчити, що ще колись було на цьому місці, звідки тут зброя і чи немає останків загиблих людей.

Керівник українсько-єврей­ського дослідницько-культур­ного центру «ЯХАД» Максим Хорев розповів, що займається пошуком і масових, і інших забутих поховань уже кілька років. У 2014-му у складі рівненського загону «Правого сектора» поїхав на схід, у 2017-му повернувся й знову взявся за пошукову роботу. Каже, що й підвалами цієї та інших будівель цікавився, але місцева влада і поліція неохоче йшли на співпрацю.

Боєприпаси виявили під стелею другого поверху старої будівлі в Острозі

Діяльність нашого центру починалася з пошуків місць масового знищення та поховання євреїв, а коли почали шукати, познаходили й інші поховання: загиблих радянських солдатів, якими зараз ніхто не цікавиться й не шукає їх, німців, поляків та ін., — розповів Максим Хорев. — Виявилося, що під пам’ятними знаками не завжди були поховання, натомість над похованнями — жодних знаків. Доводилося самостійно ідентифікувати загиблих чи померлих людей і ховати їх знову.

Шукаючи місця для поховань, ми вивчали воєнні архіви, з німцями листувалися і виявили, що на тому місці в Острозі у перші місяці війни був військовий концтабір. Померлих ховали там же. А в будівлі, яку зараз розбирають, був не лише НКВС, а й інші спецвідділи. Таке розповідали колишні «упівці». Вони казали, що трупи закатованих людей енкаведисти виставляли уздовж дороги. А потім скидали їх у підвал і замуровували. Я гадаю, що на тій території є так звані аномальні поховання останків і військовополонених, і українських повстанців. А в підвалах вони точно є.

Кілька років тому я просив тодішнього міського голову Острога Тараса Пустовіта пустити мене в замуровані підвали музичної школи. Там катівні не було, у 40-х роках лише деякий час тримали тих, кого затримували. Ці люди позалишали на стінах написи, хто вони і звідки. Мене туди не пустили.

З приводу підвалів будівлі, де зараз знайшли зброю, у травні цього року я звертався до начальника обласного управління поліції Валерія Самчука і не отримав ні дозволу увійти туди, ні відмови. І ось тепер, коли знайшли сховок зброї, Валерій Самчук відкрито дав дозвіл. Лише порадив йти у підвал після того, як розберуть перший поверх. 

Наш дослідницький центр має обладнання для обстеження перестінків, є досвід роботи з людськими останками, можемо встановити особу, причину і приблизний час смерті, розшукуємо родичів. У пошуковій роботі нас завжди супроводжує працівниця історико-культурного заповідника Острога Марія Данилюк.

Про знайдену в старій будівлі зброю Максим Хорев коротко висловився так: військовий мотлох, назбираний у різних людей.

Боєприпаси виявили під стелею другого поверху старої будівлі в Острозі

— У німецьку стрічку напхані радянські набої, ще й не тим боком! — описує знайдене Хорев, — Австрійський пістолет — то не більше, ніж цяцька, бо у ті часи до нього неможливо було дістати патрони. Мисливська рушниця перероблена, а фінські гранати тоді просто валялися на полях. З більш-менш цінного — лише самозарядна гвинтівка Токарєва, яка справді була на озброєнні радянської армії у другу світову, але й вона без приклада.

Працівники міліції, котрі зараз на пенсії, припускають, що то міг бути конфіскат, зібраний у місцевих мешканців. Винних у зберіганні зброї покарали, а весь той мотлох, щоб не утилізувати, адже це клопітно, ось так приховали. Кажуть, в НКВС могли так зробити. Якби усе те було робоче і бойове, його одразу віддали б на озброєння.

Дослідник Микола Бендюк тим часом припускає, що зброя могла належати польській самообороні. Її могли отримати від більшовиків-підпільників і сховати на потім.

Світлана Федас.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Коментарі (всі коментарі проходять модерацію)

Залиште вiдповiдь

Читайте також