Чиновницьке рейдерство

3552 0

Ми у соцмережах:

Чиновницьке рейдерство

Голову Рівненської районної адміністрації Михайла Никитюка та колишнього керівника підприємства Валерія Канського власники Рівненського ливарного заводу звинувачують у рейдерському захопленні їхнього підприємства.

Це новий вид рейдерства. Так вважають акціонери заводу. Він не схожий на інші. Немає жодних остаточних рішень суду, жодних державних виконавців та силовиків у масках. Винятково повноваження голови Рівненської райдержадміністрації та підпорядкованих йому державних реєстраторів. Саме ці повноваження пана Никитюка, на думку акціонерів ЗАТ «РЛЗ», дали змогу його товаришу Валерію Канському привласнити приватне підприємство. Більш як півроку тому генеральний директор ЗАТ «РЛЗ» Валерій Марчук державному реєстратору Рівненської районної державної адміністрації направив пакет документів. Пан Марчук, згідно з рішенням зборів акціонерів, просив реєстратора змінити назву підприємства, зареєструвати новий устав РЛЗ та внести відповідні зміни щодо його керівника. Реєстратори ці прохання проігнорували. — Певний час на внесення змін до установчих документів підприємства діяла заборона суду Ворошиловського району міста Донецька, — розповідає пан Марчук. — У березні цього року заборона судом була скасована. Відповідну ухвалу ми направили державному реєстратору Рівненської районної адміністрації разом із редакцією нового статуту підприємства, затвердженого загальними зборами акціонерів, а також необхідним для внесення відповідних змін пакетом документів. З березня і до сьогодні ми зробили вже не одну спробу зареєструвати зміни до установчих документів підприємства. Все безрезультатно. Державні реєстратори вперто ігнорували усі звернення керівника підприємства. Реєструвати новий статут вони теж відмовлялися. Мовляв, ухвали суду про скасування заборони не бачили, тому жодних змін до Єдиного державного реєстру вносити не будуть. Хоча згідно із законом мали задовольнити прохання впродовж одного дня. Пан Марчук переконаний, що таке затягування робилося навмисно, щоб якомога довше протримати на посаді генерального директора ЗАТ «РЛЗ» вже кілька років нелегітимного Валерія Канського. Останній ще у 2006 році рішенням зборів акціонерів був звільнений із займаної посади. Після чого, аби втримати свої повноваження, почав звертатися до судів різних областей України. — Він звертався до суду з проханням поновити себе на посаді генерального директора ЗАТ «РЛЗ» і для забезпечення позову просив накласти заборону на внесення змін до Єдиного державного реєстру, — продовжує пан Марчук. — Коли черговий судовий процес завершувався, і вкотре не на користь пана Канського, він подавав аналогічний позов до суду зовсім іншої області. Новий суд накладав чергову заборону і пан Канський тим самим ще на певний час продовжував свої повноваження. Цікаво те, що за роки судової тяганини за документами, наданими до судів, він змінив вже більше десятка областей, де нібито проживав. Оскільки судитися він мав право лише за місцем свого постійного проживання. Тим часом, ще й встигав керувати ливарним заводом та отримувати за це заробітну платню. Минулого року, коли була скасована чергова судова заборона на внесення змін до Єдиного державного реєстру, держреєстратори звернулися за роз’ясненнями до Господарського суду. Відповідь була однозначною — судові позови пана Канського та пов’язані з ними заборони не стосуються реєстрації нового статуту підприємства. Але віз і нині там. ”Прихильність» держреєстраторів до пана Канського голова наглядової ради ЗАТ «РЛЗ» Ілля Кошкін вважає не випадковою і пояснює її дружніми стосунками колишнього генерального директора підприємства з головою Рівненської районної державної адміністрації Михайлом Никитюком. А ще переконаний, що голова райдержадміністрації свідомо йде на порушення закону. На підтвердження своїх слів пан Кошкін показує документ, в якому Михайло Никитюк розпорядженням за особистим підписом заборонив реєстраторам вносити будь-які зміни до Єдиного державного реєстру. — Голова райдержадміністрації явно перевищив свої повноваження. — каже Ілля Кошкін. — Він не мав жодного права втручатися у цей процес. Крім того, порушили закон і державні реєстратори, які не мали права приймати ці документи. Існує положення, яке забороняє державним реєстраторам приймати документи «з рук в руки». Вони мають винятково надсилатися поштою. Натомість у нас є рішення Львівського апеляційного суду, на якому пан Никитюк особистим розчерком пера заборонив держреєстраторам вносити будь-які зміни до Єдиного державного реєстру. Таким чином, він вигадав новий вид рейдерства. Завдяки своїм повноваженням та підпорядкованим йому реєстраторам, не маючи жодної акції підприємства, він та його товариш пан Канський привласнили завод. Пан Кошкін також пригадав випадок, коли з дозволу пана Никитюка держреєстратори дуже оперативно спрацювали. Щоправда, на користь пана Канського. Три роки тому був судовий позов одного з акціонерів, який володів сотнею з двадцяти мільйонів акцій загального уставного фонду підприємства. Акціонер звернувся до пана Канського з проханням змінити статут ливарного заводу. Мовляв, основний документ підприємства не відповідає чинному законодавству, і виграв суд. — За рішенням Третейського суду, — продовжує голова спостережної ради ЗАТ «РЛЗ» пан Кошкін, — пан Канський переписує повністю статут товариства. Хоча це прерогатива зборів акціонерів. Зрозуміло, що за такий документ ніхто не голосував. Відтак жодного підпису акціонерів, окрім особистого підпису пана Канського, на новій редакції установчого документа не було. Тим не менше, голова Рівненської райдержадміністрації пан Никитюк дав дозвіл і його зареєстрували у найкоротші терміни. У новому статуті пан Канський урізав повноваження акціонерів та наглядової ради підприємства, зробивши себе основною фігурою на РЛЗ. Акціонери поламали цю схему в Господарському суді. Виграти апеляцію та касацію. Таким чином, держреєстратора зобов’язали повернути попередню редакцію уставного документа підприємства. Порушення державних реєстраторів Рівненської районної адміністрації підтвердили і в Державному комітеті з питань регуляторної політики та підприємництва в Рівненській області. Працівники держустанови на початку цього місяця провели перевірку та зобов’язали реєстраторів усунути недоліки. Пропонуємо витяг з протоколу перевірки за підписом в.о. голови представництва пані Муранової: ”За результатами поведеної перевірки державних реєстраторів Рівненської районної державної адміністрації Свинцицької О.М. та Ясковця М. М. На предмет незаконного залишення без розгляду документів, наданих для проведення державної реєстрації змін до установчих документів ЗАТ «РЛЗ» було встановлено порушення державними реєстраторами вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб — підприємців». Зокрема, вимог статті 31. Представництвом в акті перевірки була зазначена вимога за порушення, що були виявлені, державних реєстраторів Свинцицьку О.М. та Ясковця М. М. притягнути до дисциплінарної відповідальності». Незважаючи на вище викладені результати перевірки, голова райдержадміністрації Михайло Никитюк досі залишається при своїй думці. Держреєстратору пану Ясковцю він оголосив догану. На тому і все. Зміни ж до Єдиного державного реєстру, каже, будуть внесені лише після того, як буде скасована чергова — вже 23 — заборона Карлівського районного суду Полтавської області. — Я дію винятково в рамках чинного законодавства, — каже пан Никитюк. — Тим самим законодавством керуються і мої державні реєстратори, в роботу яких я не маю права втручатися. Всіх нас щодня по десять разів перевіряють різні контролюючі інстанції. Якби були виявлені якісь порушення, проти нас вже давно б порушили б кримінальні справи. На даний момент є заборона Карлівського районного суду Полтавської області. Доки вона не скасована, ніяких змін до Єдиного державного реєстру вноситися не буде. Для того, щоб друга сторона конфлікту мене не звинуватила у тому, що я продався опонентам. Також можу запевнити вас, що моїх особистих інтересів та інтересів моєї рідні у ливарному заводі немає і ніколи не було. Мені ця проблема відома вже не перший рік. Я особисто знаю і пана Марчука, і пана Канського. Якщо бути відвертим, останній мені більше імпонує як керівник РЛЗ. Позиція пана Никитюка принаймні є дивною. Чиновник не може не знати, хто сьогодні насправді є генеральним директором ЗАТ «РЛЗ». Тим більше, що у нього на руках є відповідні ухвали судів та протоколи зборів акціонерів, які неодноразово подавалися для внесення змін у Єдиний державний реєстр. Також він розуміє, що відомості, які нині зазначені в цьому реєстрі, не відповідають дійсності. Втім, незважаючи на це, він продовжує відстоювати пана Канського. Більше того, він офіційного говорить про те, що звільнений керівник йому набагато більше імпонує, ніж новопризначений Валерій Марчук. А це вже є прямим втручанням у роботу приватного підприємства. На скільки це втручання є законним — мають розібратися відповідні інстанції. А ще скидається на те, що пан Никитюк не до кінця розуміє суть Єдиного державного реєстру, який є звичайним списком. Призначений він здебільшого для третіх осіб, які жодного відношення до роботи товариства не мають. Основні рішення, що стосуються товариства, приймають збори акціонерів. Функція ж державних реєстраторів — не вирішувати, хто з керівників їм більше подобається, а просто ці зміни реєструвати. Кілька днів тому генеральний директор ЗАТ «РЛЗ» Валерій Марчук вкотре подав державним реєстраторам документи на зміну статуту підприємства та його керівника. Також направив голові Рівненської районної державної адміністрації скаргу на незаконні дії його реєстраторів. Аналогічну скаргу, щоправда, вже з прізвищем самого пана Никитюка керівник підприємства підготував до районної прокуратури. В останній, пан Марчук просить правоохоронців захистити його права та інтереси. А разом із тим, притягнути вказаних осіб до відповідальності, встановленої Законом України «Про боротьбу з корупцією».


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також