Чому в Японії така низька смертність від Covid-19 попри фактори ризику

1596 0

Ми у соцмережах:

Чому в Японії така низька смертність від Covid-19 попри фактори ризику

Чому від коронавірусу померло так мало японців? Питання, звичайно, звучить дещо похмуро, проте ця статистика вже породила чимало теорій - від особливих японських звичок до припущення про якийсь надприродний імунітет у жителів цієї країни.

BBC News Україна повідомляє, що в Японії ще не найнижча смертність від Covid-19 у регіоні: Південна Корея, Тайвань, Гонконг і В'єтнам - усі ці країни можуть похвалитися ще нижчими цифрами летальності.

Але в першій половині 2020-го в Японії було зареєстровано навіть менше смертей, ніж зазвичай фіксують в середньому в цю пору року. І це попри те, що у квітні японська влада заявила, що смертей було на тисячу більше, ніж зазвичай - можливо, саме через Covid-19.

Усе це викликає особливе здивування, якщо врахувати, що в Японії проживає дуже багато тих, кого вважають особливо уразливими для коронавірусу, а також той факт, що влада не стала запроваджувати суворий карантин, як це зробили інші країни, зокрема найближчі сусіди. 

Як розвивалася ситуація в Японії?
Від початку спалаху в китайському місті Ухань в лютому, коли там були забиті лікарні і багато країн світу закрили в'їзд для китайських туристів, Японія залишила кордони відкритими.

Мірою поширення вірусу швидко стало зрозуміло, що він в першу чергу смертельний для людей похилого віку, і швидко передається при великому скупченні людей або тривалому контакті.

В Японії частка людей похилого віку більша, ніж у будь-якій іншій країні світу. Крім того, у великих японських містах дуже висока щільність населення. У Токіо і його околицях проживає 37 млн ??людей, і для багатьох з них єдиним засобом пересування є переповнена токійська підземка.

Японія відмовилася слідувати заклику ВООЗ "тестувати, тестувати, тестувати": на сьогодні ПЛР-тести на коронавірус взяли лише у 348 тис. осіб або у 0,27% населення країни.

До того ж, влада не стала вводити жорсткий карантин. На початку квітня в Японії оголосили надзвичайний стан, однак жителів країни не зобов'язали залишатися вдома, а тільки рекомендували це робити.

Без жорстких заходів
Магазинам, які торгують товарами не першої необхідності, рекомендували закритися, але жодних штрафів за невиконання цього припису не ввели.

Попри відсутність жорстких заходів, за п'ять місяців після першого зареєстрованого випадку захворювання на Covid-19, у країні зафіксували менше 20 тис. хворих і менше 1 тис. смертей.

Надзвичайну ситуацію вже скасували, і життя швидко повертається у звичне русло.

Наукові дані також підтверджують, що Японія загалом зуміла подолати поширення вірусу. Принаймні поки що.

Телекомунікаційний гігант Softbank протестував 40 тис. своїх співробітників на антитіла - і з'ясувалося, що вони є лише у 0,24% з них.

Вибіркове тестування 8 тис. жителів Токіо і двох його префектур показало ще нижчий вплив вірусу: лише у 0,1% тест був позитивний.

До чого тут "міндо"?

Коли у червні прем'єр-міністр Сінзо Абе оголошував про скасування режиму надзвичайного стану, він з гордістю сказав про "японську модель", натякаючи на те, що іншим країнам є чому повчитися у Японії.

На думку віцепрем'єра Таро Асо, справа у "виняткових якостях" японців. У заяві, яка викликала у багатьох різке невдоволення, пан Асо сказав, що лідери інших країн питали його, в чому ж причина успіху Японії.

"Я сказав їм: "У вашій країні і в нашій у людей різне міндо". Тут вони роти позакривали і замовкли", - заявив віцепрем'єр. Якщо перевести буквально, то "міндо" означає "якість людини", хоча часто цей термін перекладають як "культурний рівень".

Ця концепція має коріння в імперській добі, і її пов'язують з ідеями про расову перевагу японців і з культурним шовінізмом. Тому Таро Асо зазнав повсюдної критики за згадку про неї.

Проте, багато японців, та й деякі вчені, вважають, що японці дійсно відрізняються від інших народів - є у них якась особлива "родзинка", яка стала захистом від Covid-19.

Можливо, тут грає роль і те, що японці природним чином тримаються більш відсторонено один від одного, вони менше обіймаються і цілуються - але це не головне пояснення.

Чи є у японців особливий імунітет?
Професор Токійського університету Тацуіко Кодама, який вивчає те, як японські пацієнти реагують на новий коронавірус, вважає, що Японія вже стикалася раніше з Covid . Не з Covid-19, а з дуже схожим коронавірусом, який залишив слід в імунітеті населення.

Він пояснює це так: коли вірус потрапляє в організм людини, то імунна система виробляє антитіла, які атакують патоген.

Є два типи антитіл - імуноглобуліни класу М (IgM) і імуноглобуліни класу G (IgG). Те, як вони реагують, показує, стикалася ця людина раніше з якимось конкретним вірусом або з дуже на нього схожим.

"Під час первинного інфікування зазвичай першим реагує IgM. А вже потім з'являється реакція IgG. Однак у разі, коли людина вдруге стикається з тією ж інфекцією, лімфоцити вже пам'ятають про це, тому починає реагувати тільки IgG, причому дуже швидко", - пояснює професор Кодама.

То яку ж картину він спостерігає у своїх пацієнтів?

"Коли ми подивилися на результати тестів, ми були вражені, оскільки у всіх пацієнтів швидко йшла реакція імуноглобулінів G, і тільки пізніше і значно слабше стала проявлятися і реакція імуноглобулінів М. Схоже на те, що вони колись уже стикалися із дуже схожим вірусом", - пояснив учений.

Професор Кодама вважає, що вірус SARS-CoV, що викликає атипову пневмонію, вже циркулював в регіоні і раніше, і саме тому смертність від нього тут така низька, причому не тільки в Японії, але і в Китаї, Південній Кореї, Тайвані, Гонконзі і країнах південно-Східної Азії.

Цю версію зустріли дещо скептично.

"Я не розумію, як якийсь вірус міг би обмежитися виключно азійським регіоном", - говорить професор Кендзі Сібуя, директор кафедри суспільної охорони здоров'я в лондонському Кінгз-коледжі і колишній старший радник британського уряду.

Він не заперечує можливість існування відмінностей в імунітеті або генетичної схильності до Covid-19. Але експерт з недовірою ставиться до ідеї існування особливої ??"родзинки" у японців, яка б пояснювала низьку смертність від нового коронавірусу.

На його погляд, ті країни, які успішно подолали епідемію, зробили це одним і тим же способом - різко скоротивши ймовірність його передачі.

Японці почали носити маски більше 100 років тому, під час епідемії "іспанки", що почалася у 1919 році, і по суті вони їх і не знімали. Тому що в Японії прийнято, що якщо у людини кашель або нежить, то вона одягає маску, щоб захистити оточуючих.

"На мій погляд, це служить фізичним бар'єром. І ще - нагадуванням про те, що треба бути пильними. Що ми як і раніше повинні спілкуватися з обережністю", - говорить фахівець з грипу, директор кафедри суспільної охорони здоров'я Гонконзького університету Кейджі Фукуда.

Система відстеження контактів в Японії була налагоджена ще в 1950-і роки, коли в країні лютував туберкульоз.

Дивна закономірність
В Японії досить швидко виявили дві важливі відмінні риси поширення коронавірусу ще на самому початку пандемії.Статистика показує, що третина всіх інфікованих заражаються зазвичай у дуже схожих місцях і обставинах - вказує науковий співробітник Університету Кіото Казуакі Дзіндай, що є членом робочої групи із запобігання кластерних спалахів інфекцій.

"Наші дані показують, що багато хто з тих, хто заразилися, відвідували концертні зали або дискотеки, де люди кричать, співають... Ми зрозуміли, що це як раз ті місця, яких треба уникати", - говорить учений.

По-перше, його робоча група визначила наступні заняття, що мають ризик поширення коронавірусу: все, що сприяє інтенсивному диханню, зокрема, спів в караоке-барах, на вечірках, клубах; гучні розмови в барах і пабах; заняття спортом у фітнес-клубах.

По-друге, японські вчені з групи доктора Дзіндая встановили, що інфекція поширюється завдяки невеликому відсотку тих, хто є переносником вірусу.

Одне з ранніх досліджень виявило, що близько 80% мають вірус SARS Cov-2 (викликає Covid-19) не заражають інших, в ось 20% є суперпоширювачами.

Ці відкриття змусили владу Японії запустити загальнонаціональну профілактичну кампанію "Уникайте трьох "З":

закритих приміщень з поганою вентиляцією,
залюднених місць
задушевних розмов віч-на-віч

"Мені здається, це спрацювало краще, ніж якби людям просто сказали сидіти вдома", - каже професор Дзіндай.

І попри те, що офіси не включили до цього "небезпечного" переліку, влада сподівалася, що кампанія "трьох "З" сповільнить поширення вірусу настільки, що дозволить уникнути карантину.

Якийсь час так і було, але потім в середині березня рівень інфікування в Токіо підскочив, і стало здаватися, що місту загрожує вибухове зростання, яке було в Мілані, Лондоні і Нью-Йорку.

Але цього не сталося: чи то Токіо просто пощастило, чи то люди розумно себе повели - це так і залишилося нез'ясованим.

Час - це все
Професор Кендзі Сібуя вважає, що з досвіду Токіо можна отримати ті ж уроки, що і у випадку інших країн: "Для мене тут головною була своєчасність".

Прем'єр-міністр Сіндзо Абе розпорядився ввести непримусовий надзвичайний стан 7 квітня, попросивши людей по можливості залишатися вдома.

"Якби цей захід відтермінували, то ми могли б зіткнутися з тією ж ситуацією, що і Нью-Йорк і Лондон. А так смертність у Японії низька, - зазначає проф. Сібуя. - Нещодавнє дослідження Колумбійського університету (в штаті Нью-Йорк) показало, що якби в Нью-Йорку карантинні заходи ввели на два тижні раніше, то це б допомогло запобігти тисячам смертей".

Нещодавній звіт Центрів по контролю і профілактиці захворювань США виявив, що люди з хронічними захворюваннями, такими як серцево-судинні, діабет, ожиріння, вшестеро більше схильні до ризику потрапити в лікарню в разі зараження коронавірусом - і ймовірність летального результату для них у 12 разів вища.

Що стосується захворювань серцево-судинної системи і ожиріння, то кількість японців з цими діагнозами - найнижча серед розвинених країн світу. Проте, вчені наполягають, що навіть така важлива статистика не пояснює усього.

"Ці фізичні відмінності, можливо, і мають якийсь вплив, але, на мій погляд, важливіше інше. Що ми дізналися про Covid-19, так це те, що не існує якогось простого пояснення для тих явищ, які ми спостерігаємо у зв'язку з ним. Дуже багато різних факторів впливають на кінцевий результат", - говорить професор Фукуда.

"Нічого особливого"
Так що ж виходить - не треба саджати країну на повний карантин? Відповідь - і так, і ні.

Що стосується особливої ??несприйнятливості японців до коронавірусу, то ніякої особливої ??"родзинки" у них немає. Просто важливо було порушити ланцюг передачі інфекції.

І в Японії влада може бути впевненою, що люди дослухаються до рекомендацій. Їм не заборонили виходити, але просили сидіти вдома - і вони сиділи.

"Як можна скоротити контакт між інфікованою та неінфікованою людиною? Для цього необхідна співпраця всього населення, а цього непросто досягти у багатьох інших країнах", - говорить професор Фукуда.

Японський уряд попросив своїх громадян проявляти обережність, уникати людних місць, носити маски та мити руки, і здебільшого вони саме це і робили. Нічого особливого.

Руперт Вінгфілд-Гейс, BBC News, Токіо


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також