У «Вересі» — революція, переворот чи щось подібне. Інформація такого змісту зарясніла на сайтах на початку цього тижня. Головним інформприводом стало буцімто звільнення директора клубу Ігоря Дедишина. Офіційно цей факт на момент підготовки матеріалу так ніхто і не підтвердив. Лише опосередковано дещо пролив світло на ситуацію на своїй сторінці у Фейсбук технічний директор «Вересу» Сергій Коваль, заявивши, що він у клубі більше не працює.
Ігор Дедишин, Олексій Хахльов та Володимир Хомко під час презентації електронного табла
У «Вересі» — революція, переворот чи щось подібне. Інформація такого змісту зарясніла на сайтах на початку цього тижня. Головним інформприводом стало буцімто звільнення директора клубу Ігоря Дедишина. Офіційно цей факт на момент підготовки матеріалу так ніхто і не підтвердив. Лише опосередковано дещо пролив світло на ситуацію на своїй сторінці у Фейсбук технічний директор «Вересу» Сергій Коваль, заявивши, що він у клубі більше не працює.
Насправді інформація про революцію суттєво перебільшена, адже головний стрижень, на якому нині тримається народний клуб — Львівський холодокомбінат — залишився незмінним. Судячи з усього, співвласник клубу вирішив просто навести лад у керівництві, адже про напружені стосунки між директором Ігорем Дедишиним та президентом Олексієм Хахльовим говорили чимало.
Чому пішов саме п.Дедишин? Напевно, однією з причин є те, що команда не виконала завдання, посівши замість другого третє місце. Підвищення у класі стало можливим лише завдяки рішенню Апеляційного комітету ФФУ. Хто його протягнув, той, судячи з усього, і залишився.
Чим запам’ятався рівненським вболівальникам Ігор Дедишин? На відміну від Олексія Хахльова, цей львівський функціонер був персоною глибоко непублічною. За весь період його роботи у «Вересі» він лише кілька разів потрапив в об’єктив клубної фотокамери і дав чи не єдине телеінтерв’ю — каналу РАЕС. У тому числі через цю непублічність (і не без допомоги «доброзичливців») в очах багатьох вболівальників він перетворився на головне зло рівненського футболу. Хоча варто віддати належне п.Дедишину: клуб, попри серйозні інфраструктурні проблеми — неготовність стадіону навесні, відсутність тренувальної бази, автобуса і т.д. — зміг не просто відіграти довгий сезон, але й посісти третє місце.
alsoread:http://rivnepost.rv.ua/lenta_msgshow.php?id=77312
Хто прийде на місце Ігоря Дедишина? По-перше, треба говорити про зміцнення позицій президента Олексія Хахльова. Щодо можливого директора, то тут можна лише прогнозувати. Наприклад, у структурі клубу є досвідчений футбольний менеджер Олексій Боровіков — нинішній спортивний директор. Спливло в Інтернеті і прізвище такого собі Юрія Касіянчука — виконавчого директора аматорського футбольного клубу «Калуш». Можливі й інші варіанти. Наприклад, Євген Донцов, який був директором у «Вересі» в другій лізі. Тож почекаємо.
Втім, хто б не очолив клуб, особливо йому не позаздриш. Адже численні інфраструктурні проблеми з відходом Ігоря Дедишина самі по собі не вирішаться, їх, навпаки, з виходом в УПЛ — лише побільшає. Одне, що з впевненістю можна сказати вже нині — з «Вересом» сумно не буде ні рівненським, ні всеукраїнським ЗМІ.
