З початку року Пенсійний фонд в області одержав від платників 1486,6 млн. гривень, це на 18,3% більше, ніж за цей же період минулого року. Про перспективи пенсійного забезпечення мешканців області розповідає начальник головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області Віталій Шуль: — У квітні цього року голова РОДА Василь Берташ підписав розпорядження про виконання планових завдань з наповнення бюджету Пенсійного фонду та погашення заборгованості.
— У квітні цього року голова РОДА Василь Берташ підписав розпорядження про виконання планових завдань з наповнення бюджету Пенсійного фонду та погашення заборгованості. До кожного економічно активного боржника доведено завдання щодо зменшення недоїмки зі сплати страхових внесків до кінця цього року. Хочу зауважити, що нам закон не надав серйозних важелів впливу на боржників, ми можемо переконувати, зобов’язувати чи рекомендувати керівникам погасити заборгованість. Певна річ, що це негативно впливає на наповнення пенсійного бюджету, з якого виплачуються пенсії нинішнім пенсіонерам, а також значно обмежує пенсійні права нинішніх працівників на гідне матеріальне забезпечення їх у похилому віці. В області є економічно активні підприємства, які мають велику заборгованість зі сплати пенсійних внесків. Найбільші суми заборгували ДП «Рiвненський авторемзавод», ЖКП «Паркове», «Центральне», «Промислове», облорганізація партії «Наша Україна», ВАТ «Завод залiзобетонних виробiв». Одна зі статей закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», до речі, надає право найманим працівникам отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків як в усній, так і в письмовій формі, а також вимагати їх сплати, у тому числі в суді. Головною причиною несплати внесків, зі слів п.Шуля, є відсутність обігових коштів та значна заборгованість з виплати заробітної плати працівникам. Багатьох керівників оштрафовано, а для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності деяких з них матеріали передано до прокуратури, СБУ, міліції та податкової адміністрації в області. Такі важелі впливу подіяли, завдяки їм з початку цього року в рахунок погашення недоїмки попередніх періодів мобілізовано понад 32 мільйони гривень. Зменшили заборгованість у цьому році 606 боржників, 591 платник повністю погасив борг.
Підприємці платять мляво З 1 липня підприємці, які сплачують фіксований або єдиний податок, члени їхніх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов’язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначають самостійно. При цьому сума страхового внеску має бути не меншою від мінімального страхового внеску. Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році, мінімальний страховий внесок становить: у липні-вересні — 294,82 грн., у жовтні-листопаді — 301,12 грн., у грудні — 306,10 грн. — Ми розробили графіки сплати страхових внесків підприємцями, — каже Віталій Шуль. — Багато з них готові сплачувати внески не щоквартально, як зазначено в законі, а щомісяця. Проте станом на 1 жовтня з понад 30 тисяч підприємців, які працюють за спрощеною системою оподаткування, сплатили внески 5769, тобто лише 19,4%, в Рівному — 20,7%. Увесь комплекс заходів з акумулювання власних коштів в області дає нам можливість виплачувати власними силами лише 53,4% пенсій, решта коштів надходить із Пенсійного фонду України за рахунок інших областей, а також з держбюджету.
Пенсіонерів більшає, грошей на пенсії бракує Нині у Рівненській області нараховується 309,8 тис. пенсіонерів. Середній розмір пенсії станом на 1 жовтня 2010 року — 963,32 грн. Найбільш гострою проблемою, і не лише в області, а й на рівні держави, є й те, що пенсійні видатки зростають значно більшими темпами, аніж можливості економіки для їхнього забезпечення. Питома вага пенсійних видатків в обсязі валового внутрішнього продукту України є однією з найвищих у світі і має тенденцію до збільшення. Якщо в 2004 році цей показник становив 12%, то у 2009-му — 18%. При цьому надходження з державного бюджету становили майже 40% доходів Пенсійного фонду України. Причин цього є багато. Одна з них — низький рівень залучення населення до пенсійного страхування. У Рівненській області, приміром, з 462 тисяч зайнятого населення внески сплачують 252 тисячі, тобто приблизно половина.
