Покінчити з життям намагався днями 74-річний пенсіонер з Рівного, дізнавшись від лікарів про те, що у нього невиліковна хвороба — рак. Він почав заподіювати собі рани в живіт і груди металевою спицею. Від допомоги медиків зі «швидкої», які нагодилися після виклику рідних, і госпіталізації чоловік відмовився. Чи слід було лікарям повідомляти чоловіку про такий діагноз, довівши тим самим хворого до спроби самогубства?
Покінчити з життям намагався днями 74-річний пенсіонер з Рівного, дізнавшись від лікарів про те, що у нього невиліковна хвороба — рак. Він почав заподіювати собі рани в живіт і груди металевою спицею. Від допомоги медиків зі «швидкої», які нагодилися після виклику рідних, і госпіталізації чоловік відмовився. Чи слід було лікарям повідомляти чоловіку про такий діагноз, довівши тим самим хворого до спроби самогубства? Коментує ситуацію перший заступник начальника облуправління охорони здоров’я Петро Цимбала: — Раніше про тяжкий діагноз, в тому числі й про рак, повідомляли лише рідним пацієнта. Після набрання чинності з 1 січня цього року нового Цивільного кодексу про будь-який діагноз медики мають право повідомляти лише пацієнту і лише з його згоди — рідним чи будь-кому іншому. На Заході давно чинять саме так, щоб людина, знаючи про свій тяжкий діагноз, могла здійснити певні юридичні дії. Звичайно, медик повинен думати, в який момент краще сказати пацієнту про невиліковну хворобу, а в деяких випадках, зважаючи на психологічний стан хворого, взагалі не інформувати його про діагноз.