Коли директор обласної філармонії Микола Орешко запитав, чи варто привозити в Рівне гурт «Таліта Кум», довелося задуматись. З одного боку — цікавий колектив із харизматичною лідеркою та непоганою музикою, з іншого — відсутність цікавості масового глядача до української поп-рок-музики, де успішність, наприклад «Океану Ельзи», — виняток, що підтверджує загальну тенденцію.
Наприклад спонсорів. Так, як це зробила Юля Міщенко — спочатку написала пісню «Гаряча і гірка», а потім переконала львівську кавову компанію «Галка» вкласти у себе, тобто у свою творчість, гроші. Завдяки цьому «Таліта Кум» таки змогла організувати тур на підтримку другого альбому, а організатори концертів на місцях спокійно погоджувалися, не боячись зазнати фінансових втрат. Команда «Таліта Кум» (з давньоарамейської — «Дівчино, вставай») — одна з небагатьох, яка з кожним приїздом організовує прес-конференції. Жодних проявів «зірковості» чи якоїсь зневаги до журналістів Юлія Міщенко не виявляє, навпаки, завжди радо йде на контакт, формуючи імідж такої собі відкритої, творчо-інтелігентної «бізнес-вумен» — вже декілька років Міщенко є директором рекламної агенції. Тому й не дивно, що продюсуванням альбому, який записувався на студії «З ранку до ночі», та саунд-продюсуванням вона займалась самостійно. Відповідаючи на запитання журналістів, яких головний спонсор щедро поїв кавою, Міщенко назвала своїх слухачів «публікою інтелігентною», свою музику — більше популярною, ніж роковою, а Міністерство культури — найкращим союзником українських музикантів, вкотре пожалілася на «російську попсу» і висловила впевненість, що української музики вистачить, щоб заповнити ефіри декількох радіостанцій. На виступах відкритість співачки теж помітна — сцена міського Будинку культури, де зібралось сотні дві глядачів, на концерті витримувала не лише танці вокалістки та шоу-балету «Пелікан», а й купи дівчаток і хлопчиків, яких Юлія постійно запрошувала підніматися на сцену. Ті, кому не дуже хотілося стрибати на сцені, могли це робити під нею — охорони не було, а тому відганяти фанаток від «зірки» не було кому. Сама музика з нового альбому (на відміну від попереднього) особливого враження не склала, очевидно, щоб «відчути на смак яка», треба послухати сам компакт-диск, який, до речі, в фойє продався досить швидко. Більш цікаво було бачити веселі танці, повний музичний «драйв» і енергетику Юлії Міщенко, одягнутої в джинси, майку та ретро-капелюшок із вуалькою — те, що вирізняє «Таліту Кум» серед інших естрадних одиниць. Але в розпал концерту, через годину з копійками після початку він швиденько закінчився. На «біс» «Таліту» не викликали, але в чергу за автографами та фотографуваннями таки ставали. А вона терпляче підписували всі плакати та папірці, посміхалася у всі фотокамери — тобто поводилася зовсім не за канонами сучасного шоу-бізнесу.
