Як це не парадоксально звучить, але рівенський плавець Дмитро Назаренко та його тренер Сергій Воронцов є нечастими гостями у Рівному. Приблизно 7-8 місяців на рік спортсмену та тренеру доводиться перебувати чи то на зборах, чи то на стартах. У ці дні Дмитро та Сергій у рідному місті, тому не зустрітися з ними ми не могли.
— Дімо, що трапилося в Афінах, чи міг ти виступити краще? Дмитро Назаренко: — Думаю, що не варто вдаватися в подробиці. У нас є факт — я не пробився до фіналу, хоча розраховував на це. Не вийшло. Як на мене, були помилки у підготовці. — Ти вже брав участь у багатьох змаганнях: чемпіонатах Європи, світу, двічі виступав на Олімпійських іграх. Чи є у тебе старти, які вважаєш найвдалішими? Д.Н.: — Такого конкретного старту немає, думаю, кращий мій заплив ще попереду. Мені усього двадцять чотири, сьогодні ж у плаванні така тенденція, що й у тридцять чотири роки спортсмени б’ють світові рекорди. Сергій Воронцов: — Якщо Ігри в Сіднеї були пробними, то на Афіни ми робили серйозну ставку. Все йшло ніби нормально. Проте смуга невдач у Діми розпочалася рік тому перед чемпіонатом світу, після того, як він побив рекорд України, що тримався десять років. До чемпіонату світу Дмитро був чудово підготовлений, але перед самим стартом у нього підвищилася температура. Щось подібне повторилося в Афінах. І це не дивно, адже на такому рівні дрібниць не буває. Д.Н.: — У плавців на дистанції 400 м пік форми трапляється один-два рази на рік, потрібно, щоб збіглися фізична форма та психологічний настрій, саме за таких умов можна показати найвищий результат. — Я чув, що в рівенських олімпійців існує проблема — відсутність лікаря, який стежив би за ними перед відповідальними стартами рівня Олімпійських ігор? С.В.: — Так, це велика проблема. Чим вища форма спортсмена, тим його здоров’я стає вразливішим, знаходиться на межі. Є шанс показати високий результат, але разом з тим і підхопити якусь болячку. У цей період вкрай необхідний нагляд лікаря. В інших областях такі лікарі є, у нас — немає. — Дмитре, якщо говорити про атмосферу, де тобі більше сподобалося — в Сіднеї чи Афінах? Д.Н.: — У Сіднеї було набагато краще, там відчувався дух Олімпіади. У Греції ж Олімпіада була лише на аренах, поза ними свята спорту не відчувалось. — На обох Олімпійських іграх Дмитро виступав без свого тренера, наскільки важлива наявність тренера під час стартів? С.В.: — Якби я відчував, що Діма в Афінах боротиметься за медалі, звісно, поїхав би туди. Хоча, як показує практика, він може вдало виступати і без мене. За 5-7 днів до старту мені як тренеру вже важко щось змінити, хіба що підбадьорити можу. Ось почне Дмитро штурмувати світові рокорди, тоді, безумовно, я буду присутній. — А що, думаєте, таке трапиться? Чи є у Дмитра потенціал, за рахунок чого він може додати? С.В.: — У нього ще багато помилок у техніці. Крім того, потрібно дещо змінити ставлення. Зараз це ставлення не у всьому професійне, немає ще такого поняття, що це робота, за яку потрібно отримувати великі гроші. А головне, потрібно розібратися зі здоров’ям, адже медики говорять, що у нього великий потенціал. Діма — пізній спортсмен, він доволі пізно виконав норматив майстра спорту, потім майстра спорту міжнародного класу, в нього ще все попереду. — Чи не мали ви пропозицій виступати за інші області? С.В.: — Запрошували нас у Донецьк, в інші міста. Але ми патріоти нашої області. Рівенщина — єдина у плаванні маленька область, яка конкурує з великими областями. Наша присутність багатьох дратує. Проте ми все ж хочеми, щоб і в такій маленькій області, як наша, був чемпіон світу з плавання.
