Домовики існують в кожній оселі…

2666 0

Принаймні так розповідає замовникам своїх виробів майстер Олександр Грінфельд, який чи не єдиний в Україні вже понад п’ятнадцять років виготовляє обереги за старовинною технологією давніх аріїв.

Почалося все з того, що Олександр Грінфельд захопився вивченням історії та культури наших пращурів, зокрема богів, яким вони колись поклонялися. Він завжди вірив у те, що багатобожжя, яке з прадавніх часів існувало на теренах нашої держави, виникло не на порожньому місці й мало свій магічний сенс. Більше того, він переконаний, якби ми, як нащадки, не втратили ті надбання давніх аріїв, то можна було б пояснити багато того, що сьогодні відносимо до незрозумілого і відповідно пов’язуємо з потойбічними силами. Перечитавши чималу кількість історичної літератури, Олександр зацікавився інформацією про те, що колись давно, в нашій місцевості жили два брати, які займалися виготовленням оберегів за власною, так би мовити, технологією. Обереги виготовлялись з певних порід деревини, яка містила свій особливий заряд позитивної енергії. Саме через цілющі властивості, позитивний вплив на людський організм їхні обереги цінувалися майже по всьому світу. — Я настільки захопився вивченням їхньої технології виготовлення, — пригадує пан Грінфельд, — що одного разу спробував змайструвати щось сам. Майже дві години без підготовки та ескізів працював зі шматком дерева. Стружки розліталися у різні боки і врешті я побачив, що з того вийшло — це була кікімора болотна. Після неї створив лісовика, якого наші пращури відносили до доброго лісового духа — друга кікімори, яка вряди годи підбиває його на різні пакості. Як зізнався майстер, ті два його вироби вийшли не зовсім вдалими. Все ж таки перші спроби. Крім того, він не дотримувався усіх необхідних технологій їх виготовлення. Проте навіть не зважаючи навіть на це, його вироби одержали високу оцінку журі міжнародної виставки, в якій довелося брати участь Олександру Грінфельду. Згодом чимало різних майстрів намагалися створити щось подібне, втім, усі ті спроби так і не увінчалися успіхом. — Мої вироби, — каже Олександр, — відрізняються добротою. Навіть поганих персонажів я зображую так, що вони обов’язково викликають у людей посмішку. Крім того, в кожен свій оберіг я вкладаю частку свого настрою, своєї душі та енергетики. Якщо ж маю погане самопочуття, ніколи не візьмусь до роботи — не той, який хотілося б бачити, кінцевий результат виходить. Майже шість років тому Олександр спробував виставити свої вироби на продаж. Ні, не через фінансові труднощі, а навпаки, заради задоволення — задоволення, яке він отримує від спілкування з людьми. Та й люди до нього тягнуться якось по-особливому. Зустрічаючи в місті, залюбки діляться своїми історіями про придбані у нього обереги. Іноді ті розповіді вражають своєю неймовірністю. Пан Грінфельд пригадав ситуацію, коли його оберіг, як він сам його називає Дід Ладо (домовик), вилікував жінку від псоріазу. Вона, щоб віддячити майстрові, спеціально приїхала з іншого міста до Рівного. Взагалі, як стверджує мій співрозмовник, він ніколи не робив обереги під замовлення. На його думку, це неприпустимо, тому що людина має обов’язково обрати той, який ближче особисто їй до душі. Саме тому він робить по кілька варіантів одного і того ж персонажа. — Коли людина, — каже майстер, — сама вибере оберіг, тоді він для неї видається найкращим. У моїй практиці навіть були такі випадки, коли купували якийсь витвір на подарунок, а потримавши його кілька днів у себе вдома, вже не хотіли розлучатися. Тому приходили і брали ще один. Як переконаний Олександр, його вироби приносять своїм власникам гарний настрій і спокій в оселі. Можливо тому, на сьогодні вони є майже в усіх країнах світу. Останні декілька років пан Грінфельд виготовляє здебільшого два міфічні персонажі Діда Ладо і Чура з Пеком. Саме ці обереги, на думку майстра, найбільш позитивно впливають на життя людини. Виготовляє він їх з особливої породи дерева — осики, яка і не дає негативній енегетиці вихлюпнутися на поверхню. Недарма ж, ще за середньовіччя, коли хотіли знищити відьму, то забивали їй в серце осиковий кілок. Крім того, у церквах, за старими релігійними канонами справжні хрести роблять лише з осикової деревини. Окрім запобіжних заходів, осика, за своєю структурою, наділена лікувальними властивостями. Тому вироби Олександра саме з такої породи деревини і користуються найбільшим попитом серед покупців. Щоправда, серед витворів майстра є й вироби з іншого матеріалу — залізобетону. Довелося йому якось на замовлення одного з квасилівських жеків, на території якого проживає мій співрозмовник, зробити кілька казкових персонажів для малечі. Він погодився, а вже через кілька місяців три дитячих майданчики у містечку прикрашали казкові грибки, дракон та лев. Вже кілька років поспіль молодята з Квасилова, після офіційної церемонії укладення шлюбу, залюбки їдуть до цих фігур, щоб поруч з ними зробити фото на згадку.

Коментарі

Залиште вiдповiдь

Читайте також