Двадцять років самотності

Грузинський чернець Максим (Кавтарадзе) вже 20 років живе на сорокаметровому вапняковому моноліті в Імеретії. Кацхійський стовп ще з дохристиянських часів шанувався місцевими жителями як місце, де людина може наблизитися до Бога. Церква на вершині гірського утворення була побудована між VI і VIII століттями. З'ясували це в 1944 році, коли від храму залишився тільки фундамент.

Грузинський чернець Максим (Кавтарадзе) вже 20 років живе на сорокаметровому вапняковому моноліті в Імеретії. Кацхійський стовп ще з дохристиянських часів шанувався місцевими жителями як місце, де людина може наблизитися до Бога. Церква на вершині гірського утворення була побудована між VI і VIII століттями. З'ясували це в 1944 році, коли від храму залишився тільки фундамент. Нову церкву тут звели завдяки подвижництву ченця Максима, її і назвали на честь Максима Сповідника. Тут в тиші і самоті Максим проводить день за днем. Щоб спуститися зі Стовпа Кацхі, йому потрібно 20 хвилин, а щоб піднятися крутими сходами — ще більше.

Максим став ченцем після того, як вийшов з в'язниці. Він захотів змінитися і вирішив продовжити справу стовпників, які жили тут до навали оттоманів у XV столітті. У 1993 році він піднявся на Стовп Кацхі і прожив перші два роки, рятуючись від негоди під брезентовим тентом. З тих пір місцева християнська громада збудувала тут церкву, проклала сходинки і побудувала для Максима невеликий скит. Тепер до нього приходять люди в пошуках поради у важких життєвих ситуаціях. Раз чи двічі на тиждень Максим спускається зі Стовпа, щоб поговорити з ними і дати пораду.