Персональна виставка рівенського фотографа-репортажника Анатолія Похилюка відкрилася наприкінці минулого тижня у фотогалереї на вул. Соборній. Примітною ця подія стала з двох причин — по-перше, виставка відкривалася на 50-річчя фотомайстра, а по-друге, вперше у фотогалерею завітав голова ОДА Василь Червоній, який знаходився поруч із своїм політичним конкурентом Віктором Матчуком — обоє допомогли Похилюку з організацією «персоналки».
Власне, виставка на півстолітній ювілей стала для фотохудожника, який займається цією справою вже більше тридцяти років, лише другою, вперше свої роботи Похилюк показував шість років тому. Проте творів, які можна було б виставляти хоч декілька разів на рік, у Похилюка вистачає — іще з радянських років він співпрацює з пресою, працюючи фотокореспондентом, а це, в свою чергу, зумовлює жанр фоторобіт — Похилюк відомий вмінням робити якісні репортажні знімки з будь-яких подій місцевого та всеукраїнського масштабу. Героями фоторобіт є як відомі політики, так і літні мешканці далеких поліських сіл. І це при тому, що фотографія для нього офіційно хобі, працює ж Анатолій фельдшером кардіологічної бригади швидкої допомоги. Працює добу, а потім три відпочиває, займаючись фотографією. — Є такий жарт, — розповідає ювіляр. — Якщо хочеш, щоб твій ворог розбився, подаруй йому мотоцикл. Якщо хочеш, щоб він збіднів, подаруй фотоапарат. Фотомистецтво справді забирає купу грошей, але якщо займатися тільки цим, то можна жити. Я на цьому не заробляю, трапляються замовлення — це дозволяє компенсувати витрати. — Яка робота більше подобається? — Зараз фотографія ближче до душі, але я вже не в тому віці, щоб кидати «швидку». Добре, що вдається поєднувати — коли дуже треба фотографувати, хтось підмінює, а я потім відробляю. Але фотоапарат на чергування не беру, тому «медичних» фотографій мало. Своїми роботами я намагаюся показати життя таким, яким воно є насправді. З веселих подій виходять яскраві, оптимістичні фото. Якщо ж подія трагічна, то фотографія повинна передати ввесь трагізм ситуації. Репортажний стиль сформувався, мабуть, у процесі роботи в редакції, і це зараз подобається. — Міжнародні виставки пам’ятаєте? — Років п’ять тому посів третє місце на престижній фотовиставці газети «День», були інші призи. Але взагалі-то, я не дуже стежу за різними конкурсами чи виставками — потрібно бути, як деякі фотографи, жити перемогами та медалями, але я не такий. Вони для мене не є самоціллю. — А що найбільше подобається фотографувати? — Все. Бо сьогодні можуть послати знімати політиків, а завтра — на спідвей. І усюди можна зловити цікаві та неповторні кадри. Сама виставка робіт Анатолія Похилюка умовно поділяється на три частини. По-перше — це кадри, зроблені під час етнографічних експедицій на рівенське Полісся. Певна частина галерейної стіни віддана спорту номер один — фотограф каже, що йому подобається знімати спідвей, адже через його непередбачуваність можна схопити купу різних цікавих моментів. Не оминув автор експозиції й помаранчеву революцію. Ще один умовний розділ — це відомі у Рівному люди, такі як Матчук, Червоній, Василишин, Смик та інші, друзі та близькі люди.
