ГКЧП — ця абревіатура відома тим, хто жив наприкінці існування Радянського Союзу. «Государствєнний комітєт чрєзвичайного положенія» мав на меті усунути від влади Михайла Горбачова та зберегти СРСР. Ця аналогія сплила в уяві, як тільки зайшов до кабінету 301 в будівлі облради, де мала відбутися прес-конференція п’яти голів депутатських фракцій обласної ради.
У прес-конференції взяли участь голови фракцій: ВО «Батьківщина» — Микола Кучерук, «Європейська солідарність» — Віталій Чугунніков, ВО «Свобода» — Олексій Бучинський, «Конкретні справи» — Михайло Кириллов та УКРОП — Діана Гордійчук. До речі, в ГКЧП теж було п’ятеро.
Ця прес-конференція — продовження протистояння між головою облради Олександром Данильчуком та обласною радою. Як я писав раніше, все почалось тоді, як стверджують поінформовані джерела, коли голова адміністрації Віталій Коваль порушив домовленості, дані Данильчуком впливовим депутатам, у процесі прийняття бюджету на 2020 рік. Та через спроби голови облради зібрати більшість депутатів у групу «За Рівненщину». Ця група мала стати основою місцевого політичного проекту і гарантією депутатам для переобрання в облраду в жовтні цього року. Але група розсипалась, і голови фракцій зробили хід у відповідь: зібрали підписи 23 депутатів і зареєстрували проект рішення про недовіру голові облради. Олександр Данильчук, у свою чергу, зареєстрував проект рішення про звільнення з посади заступника голови облради, «свободівця» Олексія Бучинського. Все має вирішитись на сесії обласної ради 13 березня.
Данильчук не з тих, хто буде сидіти склавши руки. Він почав проводити роботу серед депутатів, обіцяючи по мільйону з бюджету на потреби виборчого округу. Принаймні так стверджують депутати, з якими вже велась розмова. Щоправда, такі обіцянки — це все одно що обіцяти повітряні замки. Адже розподіл коштів — це повноваження самих депутатів і голова не вирішує такі питання одноосібно.
Окрім того, Данильчук увімкнув «прес». Серед депутатів багато освітян і лікарів, відтак у закладах, які підпорядковуються обласній раді, почались перевірки. Ряди опонентів Данильчука похитнулись. Прес-конференція голів п’яти фракцій — це відповідь голові облради та повідомлення своїм депутатам. Данильчуку і Ковалю продемонстрували єдність та рішучість боротись до кінця. Незважаючи на погрози і загрози. А депутатам «на пальцях» пояснили, що ті з них, хто піддасться на вмовляння чи тиск голови облради, не отримають місця в партійному списку на майбутніх виборах. Треба визнати — аргумент серйозний. Ще два місяці тому Олександр Данильчук та Віталій Коваль мали погодження в Офісі президента на місцевий політичний проект та мали під це ресурси. Однак тепер місцевим проектом займатимуться інші. Це якраз стало наслідком початку бунту в облраді. Помилки Данильчука і Коваля чекали, а дочекавшись — використали сповна.
Але не все так просто й для голів п’яти фракцій. Електоральне поле «Батьківщини» звузилось. На майбутніх виборах їм світить відсотків десять, відтак це 7?8 місць в облраді. Прізвища тих, кого візьме з собою Кучерук, можна побачити у списку тих 23 депутатів, котрі підписались під проектом рішення за недовіру голові. «Європейська солідарність» теж може розраховувати на відсотків десять. Ну ще плюс-мінус три відсотки, залежно від якості проведеної кампанії. Окрім того, що це значно менше місць у раді, ніж вони мають зараз, саму партію роздирає конфлікт. Групи впливу Віталія Чугуннікова і Олексія Муляренка борються всередині «ЄС» за право бути головними і визначати список майбутніх кандидатів. Щоб розібратись у ситуації та спробувати погасити конфлікт, у п’ятницю і суботу в Рівному перебуватиме група з центрального апарату партії на чолі з Іриною Геращенко.
«Конкретні справи» для мене взагалі мертвий проект. Я слабо вірю в те, що ті, хто залишився де-факто в «конкретних», зможуть ефективно провести кампанію і повторити те, що зробив Богдан Файфура у 2015 році. Інша справа з УКРОПом. Навряд чи така партія буде в наступній обласній раді, але Діану Гордійчук, вочевидь, ми знову побачимо в депутатах. Чому? Пояснення просте: Палиця своїх людей не кидає. Особливо тоді, коли вони йому потрібні.
Єдині, кому немає за що хвилюватись, це «Свобода». Принаймні в електоральному плані. На майбутніх виборах вони наберуть ніяк не менше, ніж на попередніх. Навіть якщо 13 березня депутати проголосують за звільнення Олексія Бучинського з посади заступника голови облради. Більше того, у «свободних» з’явиться шикарний привід почати виборчу кампанію вже зараз. І зацементувати за собою місце найпринциповішої опозиції до влади, проти яких ця «злочинна влада» почала репресії.
Насамкінець поясню, чому в мене виникла асоціація саме з ГКЧП. Тоді, 18?21 серпня 1991 року, партійні функціонери спробували перехопити владу, усунути Горбачова та зберегти СРСР і свій вплив. Однак у результаті програли і Горбачов, і ті, хто пробував його змістити. Михайло Горбачов втратив владу, як і учасники ГКЧП. Радянський Союз розвалився, а влада фактично впала в руки інших.
Так само й зараз: у результаті цих всіх подій програють всі. Після 13 березня, скоріше за все, Данильчук залишиться головою, але реальної влади вже не матиме і не зможе створити реальний місцевий політичний проект, який би гарантував збереження впливу і в наступній раді. Так само як і Віталій Коваль навряд чи матиме серйозний вплив і зможе довго втриматись у кріслі. Не змігши «знести» Данильчука, реальний вплив втратять більшість тих, хто проводив прес-конференцію. Декого з них ми можемо не побачити в наступному скликанні ради. А сама Рівненська обласна рада зайде в період «кульгавої качки», як кажуть в американській політиці. І порине у вир майбутніх парламентських виборів.
Олексій Кривошеєв.
