Сьогодні, 4 липня, рівнянину Георгію Арутюняну виповнилося б 59 років. Однак не судилося… 20 лютого 2014 року під час Революції гідності біля монументу Незалежності у Києві його життя обірвала куля снайпера. Він став одним із трьох рівнян, які у ті буремні дні поклали свої життя на вівтар незалежності України і назавжди залишилися героями Небесної сотні. У День народження Георгія Арутюняна на фасаді підприємства «Рівнеоблводоканал», де він пропрацював майже 20 років, відкрили меморіальну дошку.
Ближче до обіду біля прохідної обласного водопостачального підприємства, на вулиці Степана Бандери, 2, було досить людно. Тут зібралися працівники «Рівнеоблводоканалу», аби вшанувати пам'ять колеги, який свого часу пропрацював тут майже два десятки років. Не секрет, що багато хто з присутніх особисто із Георгієм Арутюняном не були знайомі, оскільки звільнився він з підприємства ще наприкінці 90-х. Для них він Герой Небесної сотні, Герой України та Почесний громадянин міста Рівне. Хоча були і ті, для кого він назавжди залишиться веселим та усміхненим Жоріком. Для когось — колегою і товаришем, а для когось — близьким та надійним другом, хоча і познайомилися лише на Майдані. Юрій Коханець із міста Дубно (на фото) пригадує ті трагічні дні.
— Ми познайомилися на Майдані, там довго були. Потім поїхали додому перепочити, — розповідає пан Юрій. — А через деякий час по телевізору я почув зі сцени на столичному майдані заклик, щоб всі їхали туди. Одразу зателефонував до Георгія і ми разом поїхали. Якраз прибули в Київ, коли все почалося... Близько другої години кинули шумову гранату. А перед тим, куля пролетіла повз нас і він, як зараз пам’ятаю, сказав: «Это, наверное, снайпер бьет. Будь осторожен!» Потім ми пішли в наступ на «Беркут»… На нас пустили сльозогінний газ. Коли я перестав орієнтуватися в просторі, мене хтось відтягнув за руку. А коли промили очі, я почав дзвонити Жорі, але мені хтось замість нього відповів: «Приходьте, тут телефон і вже мертвий чоловік»...
На урочистості з нагоди відкриття меморіальної дошки приїхали і доньки Георгія Арутюняна, які навіть через п’ять років після тих трагічних подій на Майдані не стримували сліз. Саме вони й відкрили меморіальну дошку.
Освятив її архієпископ Рівненський та Острозький Іларіон. Він каже, що добре пам’ятає ті буремні дні на Майдані.
— У кожного справжнього українця боліла душа і серце. Я вірю, що смерть Героїв Небесної сотні не стала даремною, — сказав архієпископ. — Не дивлячись на великі потуги нашого північного сусіда розділити нас політично і духовно, ми вже зробили багато. Смерть, подвиг нашого Героя є нагадуванням кожному з нас, що ми просто зобов’язані прикласти усі зусилля для того, щоб продовжити духовне, економічне та політичне відродження України.
На церемонії були присутні і заступник голови Рівненської обласної облдержадміністрації Олександр Корнійчук та заступник голови Рівненської обласної ради Олексій Бучинський. Вони подякували колективу «Рівнеоблводоканалу» за чудову ініціативу зі встановлення меморіальної дошки.
— Дякую вашій команді, вашому колективу за те, що сьогодні реалізована така правильна ініціатива, — зауважив пан Корнійчук (на фото). — Для нас, українців, для рівнян це має стати уроком і пам’яттю для працівників підприємства, що поряд із таким Героєм ви працювали майже 20 років. Це пам'ять для дітей, для батьків, які повинні пам’ятати і навчати своїх нащадків, як треба любити Україну, аби вона насправді була процвітаючою.
Своєю чергою директор РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» Андрій Карауш зазначив, що ця ідея виникла ще взимку, коли була чергова річниця Революції Гідності. Але разом із колективом вирішили реалізувати її саме до річниці Дня народження Героя.
— Вважаю, що це невеликий вклад усього нашого підприємства у збереження в пам'яті про Героїв, які віддали свої життя за незалежність України і на Майдані, і на Донбасі. Світла пам'ять Георгію, — підсумував пан Карауш.
