Чи знаєте ви, що за звичайний синець можна отримати 200 тисяч? Для цього слід мати довідку із поліклініки, що цей синець ви отримали у «сутичках на Майдані».
Якщо простіше — після кривавих подій на Майдані, чотири роки тому, одні загинули, другі отримали інвалідність, треті — пішли на фронт, а четверті… у поліклініку із «легкими тілесними ушкодженнями», тобто із синцями та подряпинами. Саме вони отримали згодом по 200 тисяч гривень відповідно до закону, прийнятого згодом «чесною владою». Тож нема чого дивуватися, що серед згаданих «інвалідів» ми бачимо заступника голови обласної ради Олексія Бучинського із «Свободи» та ще кількох його однопартійців. І дізналися ми про це лише за кілька років, коли згаданий держслужбовець був змушений вказати ці 200 тисяч у своїй декларації.
У перші дні після перемоги Майдану мені довелося бачити в одній київській поліклініці хлопчика років 18, якому на Майдані розбили носа. Він гордо сказав про це лікарю, а потім, повернувшись додому, можливо, так само гордо показував свого розбитого носа дівчатам у рідному селі під Тернополем. Ані секунди не сумніваюсь, що ніяких тисяч той пацан не отримав — з нього цілком вистачило поваги друзів та знайомих.
У допомозі тим, хто постраждав, нехай і не дуже сильно, у бійках на Майдані немає нічого поганого, якби не одна деталь. Заступник голови Рівненської обласної ради Олексій Бучинський за свій синець на Майдані отримав у 40 (сорок) разів більше, ніж отримали деякі бійці, поранені на фронті під час бойових дій. Чи не здається вам, що тут є певна невідповідність? Виходить, у «Свободи» та інших партій вистачило часу і натхнення провести через Верховну Раду закон про допомогу своїм однопартійцям, що постраждали «на барикадах». А подбати так само про тих, хто постраждав у бойових діях на Донбасі, чи то часу не знайшли, чи то грошей у бюджеті.
Сподіваємось, що тих двохсот тисяч Олексію Бучинському вистачило на ліки від бронхіту, на який він, за його словами, заслаб після Майдану. Хоча йому варто було би шукати інші ліки — від совісті.
Микола НЕСЕНЮК.
Коментар
Олексій Бучинський, заступник голови обласної ради:
— Виплат я не добивався. Сам був здивований, коли зателефонували з управління соцзахисту і повідомили, що матиму компенсацію. А поранення отримав 11 грудня 2013 року під час штурму барикад на вулиці Інститутській, коли були серйозні сутички. Депутати вилазили тоді на жовтий ЗІЛ-131, який пригнали на Інститутську, щоб його зупинити. Після цього почалися серйозні зіткнення з «Беркутом». Там, окрім мене, були Олександр Савчук, Олег Осуховський, покійний В’ячеслав Чайка.
Через здавлення, удари та падіння відчув, як болить у грудях, мало не втратив свідомість. «Швидка» доставила мене у київську міську лікарню. Діагностували ушкодження грудної клітки. Наступного дня був змушений повернутися у Рівне. Після того багато став хворіти. Ось зараз у мене хронічний бронхіт, розмовляю погано через біль у горлі.
Після Майдану до мене зателефонували з Генпрокуратури і попросили розповісти про події того дня. Номер телефону мій, як виявилося, прокурорам передали медики. Давав покази в обласній прокуратурі, розповів, що не бачив, хто саме мене бив, бо ж «беркутівці» були у масках. А потім Верховна Рада ухвалила закон про компенсацію постраждалим на Майдані. За деякий час отримав дзвінок з соцзахисту. Сума була розбита на кілька траншів. Цього року отримав останній — 137,5 тис. грн. Майже всі кошти вже роздав на допомогу іншим, зокрема онкохворим. Допомагаю постійно людям, які до мене звертаються як до депутата.
Список осіб, які отримали в Рівненській області по 200 тисяч гривень як такі, що одержали під час Майдану легкі тілесні ушкодження, побої та мордування, налічує 15 осіб, серед яких, окрім Олексія Бучинського, ще двоє активістів «Свободи».
