Унікальна ситуація виникла у Костополі. Шведський інвестор вклав у фактично побудову нового підприємства 20 мільйонів євро, освоївши 80% запланованих інвестицій, як на заваді стали тамтешні "князьки". Власники напівлегальних лісопилень не дуже зраділи перспективам появи у цьому районному центрі потужного конкурента — товариства "Українські лісопильні". Тому й організували проти нового проекту "чорну" інформаційну кампанію.
Тамтешні активісти звинуватили нове підприємство насамперед у "забрудненні повітря у місті". Але реальна проблема в інвесторів виникла тоді, коли міська рада почала гальмувати питання із виділенням 2-кілометрової смужки землі в оренду під прокладання силового кабелю. На підприємстві усі звинувачення і зволікання називають надуманими і замовними — в інтересах місцевих "ділків", які таким чином ведуть тіньову боротьбу проти легального бізнесу.
Вкласти гроші у проект в Костополі шведські інвестори вирішили після Євромайдану, розповідає співвласник "Українських лісопилень", швед Йохан Дунбек. Причому, місцева влада всіляко підтримувала ідею іноземців — на місці колишньої лісопильні, яка була колись частиною на той час ще Костопільського домобудівного комбінату, відкрити нову сучасну. Тим більше, що товариство "Українські лісопильні" зареєстрували у Костополі, гарантуючи відрахування до місцевого бюджету та роботу 150 костопільчанам. Та й запевнили — виробництво, оскільки це переробка лісу-кругляку, цілком екологічно безпечне. Необхідність обробляти деревину там, де її зрубали, в іноземців виникла тоді, коли українська влада наклала мораторій на експорт лісу-кругляку з України.
Отримавши усі дозволи, власники почали реконструювати старі приміщення, завозити і монтувати сучасне обладнання, готувати інфраструктуру для логістики.
Кому сьогодні заважають "Українські лісопильні"?
Яким же було здивування іноземних інвесторів, коли напередодні виборів у Костополі здійнявся галас навколо цього підприємства. Група громадських активістів почала звинувачувати спочатку сусіднє підприємство "Свиспан лімітед" у розширенні виробництва, яке "погано вплине на екологію міста". Потім увага критиків нового проекту, коли вони зрозуміли, що реконструкцію проводить стороннє товариство, переключилась саме на "Українські лісопильні".
Чутки навколо "Лісопилень" почали ширитися і серед депутатів міськради Костополя. Питання оренди землі під електричний кабель винесли на першу сесію новообраної міськради, але потім засідання перенесли на тиждень. Паралельно кампанію з очорнення "Українських лісопилень" почала місцева газета "Костопільщина XXI століття", яка, кажуть, належить місцевому підприємцю та екс-депутату облради Олексію Кособуцькому, який нібито є власником ще й "Української деревообробної компанії".
Керівництво "Лісопилень" каже, що не знає, хто заважає підприємству готуватись до запуску, але впевнене, що це — саме власники нелегальних лісопилень, яких у районі багато. Вони ж і "працюють" з активістами та депутатами. Завдання — не допустити передачі землі в оренду, а отже — й початку роботи. Хоча іноземні інвестори навіть не припускають, що підприємство не отримає землю.
— Я щиро здивований, чому влада так довго займається цим питанням, — каже Йохан Дунбек. — Адже наш проект через це значно затримується. Про нього знають на рівні Кабміну, у Посольстві Швеції в Україні, тому його зрив обернеться міжнародним скандалом. Ми працюватимемо лише із сертифікованою легальною деревиною, заповнюватимемо ті ринки збуту, куди раніше йшов ліс-кругляк, та сподіваємось на появу підприємств, що будуть переробляти виготовлені нами пиломатеріали в Україні. "Українські лісопильні" — це цілком нове високотехнологічне та абсолютно екологічно безпечне для довкілля і для людей виробництво.
Цікаво, що повну підтримку шведському проекту в Костополі висловлює і обласна влада. Зокрема, директор департаменту економічного розвитку і торгівлі Рівненської ОДА Ігор Тимошенко каже, що обласна влада намагається бути відкритою для усіх інвесторів.
— Ми однозначно підтримуємо цей проект. Адже деревообробна галузь завжди приваблювала до нас бізнес, оскільки 40% території області вкриті лісом, — наголосив п. Тимошенко.
— Цей проект ми представили ще на початку року, — говорить директор "Українських лісопилень" Сергій Ступницький. — З самого початку ми були відкриті до суспільства, показали всю документацію, навіть проводили екскурсії. Сьогодні наш проект — це інвестиції на 25 мільйонів євро, обсяг виробництва — до 300 тисяч метрів кубічних пиломатеріалів на рік, більше 150 робочих місць висококваліфікованого персоналу, придбання сертифікованої деревини у державних лісозаготівельних компаніях, які займаються заготівлею та відновленням лісу, суттєве наповнення місцевого бюджету за рахунок прозорого ведення бізнесу. Крім того, наша діяльність, очевидно, зумовить інтенсивний розвиток меблевої галузі в регіоні, а отже, й прихід в Рівненську область іноземних компаній-виробників меблів та іншої продукції на основі пиломатеріалів.
