Найкраще про історію країни можуть розповісти її гроші. В цьому переконують працівники Рівненського обласного краєзнавчого музею, де продемонстрували усі гроші, які зберігаються у їхніх фондах. Загалом паперової готівки там зберігається понад мільйон — із Європи, Азії, США та навіть Африки.
— У світі подорожують не лише люди, але й гроші, — розповідає науковий співробітник обласного краєзнавчого музею Віталій Лисачек. — Так і поповнювалися наші фонди. У нас є купюри, які мають номінал і 10, і 20 мільярдів.
Чомусь українці звикли деякі країни вважати стабільними, але навіть вони переживали важкі часи. Яскравий приклад Угорщина, яка є рекордсменом у Європі за рівнем інфляції. У повоєнний період ця країна зазнала шалених потрясінь, а її гроші дуже знецінилися. Дійшло до того, що банківська система цієї країни постійно друкувала гроші, вони валялися на вулицях як сміття. Схожий період після першої світової війни був і у Німеччині, коли марки перетворилися на непотріб. Оскільки ті купюри нічого не вартували, то ними прості німці розпалювали грубки.
Наразі серед нумізматів у Рівному великий інтерес викликають гроші часів Другої світової війни. Адже загарбники запроваджували свої гроші. Їх друкували у Німеччині та привозили до нас потягами. В музеї зберігаються купюри номіналом в один, п’ять, десять, двадцять, п’ятдесят та двісті карбованців.
Однією з найбільш цінних банкнот із цієї серії вважається окупаційна купюра вартістю 2 карбованці. Нумізмати розповідають, що поїзд, який віз до Рівного, на той час столиці окупованої України, купюри в 2 карбованці, потрапив під бомбардування. Майже весь наклад двох цих карбованців згорів. Оскільки їх залишилося небагато, то вони мають велику цінність. Поки на збереженні у рівненського музею немає такої купюри, проте науковці хотіли б її отримати.
Щодо грошей, які були в обігу саме на території Рівного, то в музеї можна знайти гроші польських, радянських та часів Російської імперії. Їх до музею передали рівняни, люди зберегли їх на своїх горищах.
— Цікавою особливістю грошей цього періоду є те, що в Радянському Союзі було кілька грошових реформ, — розповідає Віталій Лисачек. — Щоразу ці реформи були дуже швидкими. Такі обмеження в часі були штучними, щоб люди не встигли обміняти всі свої гроші. Тому частина грошей просто знецінювалася і перетворювалася на папір. Цікаво, що більшовики перейняли колір купюр у дореволюційній Росії. Три рублі завжди були зеленими, п’ять — синіми, а десять — червоними. Цю кольористику можна прослідкувати й на перших українських грошах. Адже три купони мали зелену гаму, п’ятачок — був синім.
Цікаво, що у революційні часи кожне місто та область мала свої купюри. Це залежало від влади, яка володіла тією чи іншою територією. А от гроші УПА, які ходили й на Рівненщині, мали не лише купівельне, але й агітаційне спрямування.
Працівники Рівненського обласного краєзнавчого музею не можуть оцінити вартість своєї колекції, бо вона має не лише комерційну, але й культурну цінність. Скажімо, цікавою є банкнота у 50 франків, на якій зображений письменник Антуан де Сент-Екзюпері. На двох сторонах цієї банкноти зображений також літак, на якому той літав, і літературний герой його твору «Маленький принц».
Рівненський нумізмат Юрій Філіпович уточнив, що музейна колекція усіх перших купюр незалежної України, які у 1991-1992 роках друкувалися на замовлення держави у Канаді, коштує близько 7 тисяч гривень.
Спільною рисою усіх банкнот світу є підпис на купюрах про те, що підробка грошей карається законом. Адже в усі часи чим більше придумували різних методів захисту грошей, тим швидше фальшивомонетники вчилися їх підробляти.
Богдан СЛОНЕЦЬ.
