Віталій Сіпко належить до покоління тих вітчизняних майстрів, котрі в минулому на міжнародному рівні представляли радянську фотографічну школу. Автор розповідає, що його «входження у фотографію» розпочалося у 16 років з придбанням фотоапарата «Смена-78». Професією захоплення так і не стало, проте це не завадило Віталію Сіпку брати участь у міжнародних і всеукраїнських конкурсах та пленерах, в тому числі у рівненському «Фотовернісажі» та «Фотобієнале». Фотохудожник спеціалізується на портретах, зокрема, на виставці в Рівному було чимало зображень людей похилого віку.
— Сьогодні в суспільстві існує тенденція до зображення чогось нового, модного. Старі люди ніби залишилися збоку, нікому не потрібні. Проте як можна не сфотографувати бабусю в калошах, яка йде з поля, коли 30 років тому на світі, в Україні, жила така ж бабуся в таких же калошах? Фактично за ці роки нічого не змінилося. Фотографуючи і старших, і молодих, я показую обидва боки життя, його погані і хороші сторони, — говорить автор.
Чому у виставці представлені роботи різних років пояснює так:
— Я привіз чорно-білі знімки для того, щоб відвідувачі фотовиставки мали можливість порівняти сучасне фото з тим, яким воно було колись, у тому числі й методи його виготовлення. Нині, завдяки цифровому фото, процедура набагато спростилася. Проте іноді й над ним треба посидіти у Фотошопі, хоча я з цим обережний. На мою думку, опрацьовувати фото в цій програмі потрібно лише для вдосконалення технічного боку роботи.
Інна БАндилюк.
