12 кілограмів італійської пасти приготував Андреа Пірас для курсантів кафедри військової підготовки рівненського "водника". Італієць, який вже два роки живе у Рівному, почув рекламу з проханням допомогти українській армії і вирішив це зробити оригінальним способом: підняти бойовий дух рівненських вояків смачною стравою. Андреа — кухар з чималим стажем, у рідній Болоньї мав власний ресторан. Проте пасту вибрав не тому, що її швидко готувати, а тому, що вона має особливе значення для італійців.
— Я сам служив у війську, — розповідає Андреа. — Наші італійські солдати дуже люблять пасту, бо це патріотична страва. Вона, як і прапор Італії, має три кольори: зелений (базилік), червоний (помідори) та білий (спагеті). Я дуже уболіваю за події в Україні і хочу, щоб усе налагодилося. Я люблю Італію і сумую за нею, але прожити життя мрію тут, тому мені важливо, аби Україна була сильною, стабільною та мирною. Гадаю, що для рівненських вояків готую не востаннє.
Скуштували справжню італійську пасту від Андреа майже сто курсантів-випускників. Страва, зготовлена коштом самого кухаря, хлопцям сподобалася.
— Я був в Італії на екскурсії і куштував тамтешню пасту, — розповідає курсант Роман Панахида. — Мушу визнати, що паста Андреа нічим не відрізняється. Дуже смачно. Хоча українські страви я люблю таки більше.
Андреа Пірас уперше приїхав в Україну шість років тому на запрошення свого друга, який жив у Рівному. А потім зустрів тут свою нинішню дружину Оксану. Зараз Андреа безробітний, міркує, як відкрити у Рівному власний ресторан італійської кухні.
— Про те, щоб ми переїхали до Італії, не йшлося, — розповідає дружина Андреа Оксана Риженко. — В Італії теж не найкращі часи, нам добре і тут. Андреа дуже вболіває за Україну. Він дуже довго думав, що таке особливе приготувати українським військовим. А готувати у нього виходить надзвичайно смачно — це я знаю точно.
Військові Андреа Пірасу були дуже вдячні. Кажуть, для підтримання бойового духу солдатів дуже важлива увага іноземців. Така незвична допомога — готування страви — рівненським військовим була запропонована вперше. Та на брак уваги до себе вони не нарікають. Тутешні підприємці, фермери та прості мешканці постійно передають продукти, будівельні матеріали, гроші.
