Іван Груник: "Якби залізницю втягнули в політику, навіть до Києва ніхто не зміг би доїхати"

Під час протестів і на центральному майдані столиці, і на рівненському майдані лунали звинувачення від мітингувальників на адресу залізничників. Мовляв, керівництво цього відомства навмисно затримує поїзди із західних областей, щоб не пустити західняків до Києва. Про те, як працювали залізничники у ті буремні для нашої країни дні, розповів начальник Рівненської дирекції залізничних перевезень Іван Груник.

— Один з активістів місцевого Євромайдану Роман Коваль оголосив з трибуни на сесії облради, що залізничники не пускають поїзди із західних областей до Києва. Нібито дано вказівку зі столиці далі Рівного потяги не пускати. — Жодних подібних вказівок від керівництва "Укрзалізниці" ми не отримували. Була телеграфна вказівка 19 лютого за підписом заступника генерального директора про те, що на ділянках Оржевці-Деражня в Житомирській області та на перегоні Малин-Пінізевичі поблизу Коростеня розмило ділянки колії. Тому через технічні несправності нас зобов'язали тимчасово пропускати поїзди тільки за погодженням із керівництвом Південно-Західної залізниці.

	Іван Груник

— Тобто затримки поїздів таки були? — У нас затримували тільки два поїзди. Зокрема, в Здолбунові поїзд №14 "Ужгород-Київ" та в Рівному поїзд №98 "Ковель-Київ". Пасажирам пояснювали про технічні несправності на колії і пропонували пересісти на інші поїзди. В Здолбунові пасажири могли пересісти на московський поїзд, що прямував до Києва, об'їжджаючи аварійну ділянку. В Рівному ж пропонували місця на електропоїзд "Луцьк-Київ". До прибуття цих поїздів всі пасажири мали змогу безплатно почекати в кімнатах відпочинку, а пасажири з дітьми — в кімнатах матері та дитини. Того дня кілька пасажирів навіть написали подяки за розуміння та чуйне ставлення з боку працівників залізниці. В тій ситуації для нас головним було забезпечити безпеку руху для пасажирів. Наступного дня — 20 лютого о 15-й годині рух залізничного транспорту по аварійних ділянках було відновлено. Квитків у касах було в достатній кількості на всі напрямки. В тому числі й до Києва. — Багато пасажирів скористались пропозицією пересісти на інші поїзди? — Ті, хто не дуже поспішав, — погодились. Інші, кому запізнення з прибуттям до столиці на п'ять-шість годин було надто довгим, пересідали на маршрутки та автобуси. Всім, хто відмовився чекати, залізниця відшкодувала вартість квитків. — Часто виникають технічні несправності на коліях? — Буває. Особливо у весняний період. Можливо, це пов'язано з вогкістю ґрунту після зими, що призводить до осадки земляного полотна. Для прикладу, у понеділок вночі був зсув ґрунту на станції Бескид, Львівська область. Теж змушені були затримувати поїзди, які рухались у тому напрямку, поки не розчистили залізничне полотно. Тепер інша ситуація. Кілька днів тому під Радивиловом на ділянці дороги Рудня-Почаївська — Радивилів на сім годин змушені були зупинити рух більш як для десятка поїздів. Один з пасажирів електропоїзда Здолбунів-Львів через кватирку в туалеті вагона виліз на дах електропоїзда і погрожував звідти стрибнути. Впродовж семи годин залізничники та працівники МНС вмовляли його цього не робити. Вмовляла його по телефону і рідна мати. В результаті пасажира зняли з електропоїзда і доправили до Радивилівської районної лікарні з опіками ноги, які він отримав, вилазячи на дах електропоїзда. — З ваших слів виходить, що залізничне відомство намагалось бути поза політикою? — На роботі для працівників залізниці головним завданням було і залишається — безпечна і вчасна доставка пасажирів та вантажів до кінцевого пункту призначення. Майдан вже стоїть три місяці. Якби "Укрзалізниця" була втягнута у політичні ігри, то проблеми з доставкою пасажирів до Києва залізничним транспортом таки виникли б. А такого не було. tag:залізниця