28600 — саме стільки виборців проголосувало за цього кандидата від партії «Слуга народу» на минулих парламентських виборах. Хоча мені здається, що нині буде важко знайти тих, хто щиро зізнається у своєму виборі. Але зараз — про те, як події зі скандалом навколо судимості Романа Іванісова розгортатимуться далі і які наслідки вони матимуть для Рівненщини.
Якби Вознюк знав…
Коли тиждень тому з’явилась інформація про судимість народного депутата Романа Іванісова, він поспішив її спростувати, назвавши замовною інформаційною атакою конкурентів. Але натомість в інформаційний простір потрапили документи — витяги з матеріалів справи, копії рішень суду і навіть помилування, підписане президентом Кучмою. Документи «ядерні» — після таких у будь-якій цивілізованій країні у відставку пішли б не лише депутат, а й керівники партійних організацій і структур, які свого часу погодили висування цієї кандидатури в нардепи. Але ми живемо в країні, де відповідальність і порядність не є повсякденними якостями політичних еліт.
Після того, як ЗМІ «обсмоктали» всі подробиці цієї справи, включно з деталями самого зґвалтування, в інформаційний простір потрапила ще одна інформація про нардепа — про те, що обидва дипломи про вищу освіту в Іванісова липові. Ця деталь, на мій погляд, важливіша, ніж інформація про судимість. Але про це — пізніше.
Повернемось до теми про те, кому вигідний скандал із судимістю Романа Іванісова. Глобально, удар по іміджу «слуг народу» вигідний всім політичним силам, окрім самих «слуг». Думаю, Віталій Ундір та Юрій Вознюк, які поступились на минулих виборах на 153-му окрузі, собі лікті кусають. Була б у них інформація про зґвалтування під час передвиборчої кампанії — Роман Іванісов навряд чи став би нардепом. Але, очевидно, цієї інформації у них не було. Як не було її в МВС, та й загалом на території Рівненської області. Інакше знайшовся б хтось, хто б захотів на цьому трохи заробити.
Руйнівну силу інформаційного удару справою про зґвалтування і підроблені дипломи можна прирівняти до ядерної бомби. Після такого не встають. Але в наших реаліях можливо все. Насправді сценаріїв розвитку подій є лише два.
Сценарій №1
Другого грудня відбудеться засідання фракції партії «Слуга народу» у Верховній Раді. Очікується, що саме там буде оголошено офіційне рішення про виключення Романа Іванісова з лав пропрезидентської фракції. А далі… Далі нічого. Роман Іванісов зникне з інформаційного поля і довгий час не з’являтиметься в парламенті. Але залишатиметься народним депутатом. За півроку-рік всі забудуть цю історію, обговорюватимуть інші скандальні теми. Про судимість, згвалтування та ймовірну відсутність дипломів про вищу освіту згадають хіба на наступних виборах. Та й то якщо Іванісов знову вирішить балотуватись в депутати чи претендуватиме на якусь державну посаду.
Сценарій №2
Другого грудня на засіданні пропрезидентської фракції оголосять про виключення Романа Іванісова і озвучать вимогу скласти депутатський мандат. Далі події можуть розвиватись залежно від рішення самого Іванісова. Він або складе мандат, або відмовиться це зробити, посилаючись, скажімо, на те, що його «обрали люди» і він має представляти їхні інтереси у Верховній Раді.
Те, що депутат мав судимість, яка погашена, але не зізнався в цьому своїм виборцям, не є підставою для позбавлення його мандата. Але є ще історія з «липовими» дипломами про вищу освіту. І саме ця історія може бути реальною підставою для позбавлення депутатства. Несправжні дипломи — це підробка документів. Так само, як і вказання їхньої наявності при подачі документів у ЦВК. А це вже кримінальний злочин, на підставі якого потрібно позбавляти Іванісова депутатства. У партії «Слуга народу» є всі важелі для прийняття такого рішення. Та й колеги з інших депутатських фракцій, думаю, з величезним задоволенням підтримають таке рішення.
За великим рахунком, тут все залежить від президента Володимира Зеленського. Чи реалізує він свою обіцянку позбавити Іванісова депутатського значка в разі підтвердження історії з судимістю за зґвалтування. Чи буде захищати депутата зі своєї партії. Щоб дізнатись, за яким сценарієм діятимуть «слуги», залишилось почекати кілька днів. І в разі позбавлення, на одному з округів Рівненщини розверзнуться врата політичного пекла.
153-тє пекло
Роман Іванісов обраний депутатом на 153-му мажоритарному виборчому окрузі, до якого входять Рівненський, Острозький, Корецький та Гощанський райони. А це означає, що в разі позбавлення його депутатства на цьому окрузі мають відбутись дострокові вибори. В таких випадках проводиться коротка виборча кампанія тривалістю 60 днів. Значить, вже взимку на цьому окрузі мають відбутись вибори.
Очевидно, що охочих зайняти вільне депутатське крісло знайдеться багато. Не тільки місцевих, а й політиків з усієї України, котрі наразі залишаються поза парламентом. Радикали Олег Ляшко або Андрій Лозовий, «свободівці» Олег Тягнибок або Олег Осуховський, вічно непрохідний Анатолій Гриценко та ще десятки (навіть не сумніваюсь) кандидатів. Це окрім місцевих Юрія Вознюка, Віталія Ундіра та Василя Щербачука, які програли минулі парламентські вибори. Один з місцевих політологів спрогнозував, що в разі дострокових виборів число кандидатів цілком може дійти до 30 і навіть 40 претендентів.
Як поведуться виборці цього разу? Спрогнозувати важко. Можу лише припустити, що «обпікшись» на бажанні обрати «нові обличчя», цього разу у списку претендентів шукатимуть перевірених і досвідчених. Але про це ще рано говорити.
А все ж цікаво, що зараз відчувають ті 28600 виборців?
Олексій Кривошеєв.
