«Камаз-Транс-Сервіс»: 25 років досвіду європейського міжнародних перевезень

Майже щодня український кордон перетинають вантажівки з фірмовим написом "Kamaztransservice". Потужні європейські експортери та імпортери вже давно користуються послугами саме цього українського перевізника. Бо довіряють. Хоча конкуренція на ринку перевезень шалена, рівненське ТзОВ "Камаз-Транс-Сервіс", яке було першим приватним підприємством у галузі міжнародних перевезень в Україні, вже 25 років не полишає передові позиції. Товариство, засноване колишнім міським головою Рівного Віктором Чайкою і збудоване, як кажуть, з нуля, не тільки підтримує започатковані ним традиції, а й розвивається, здобуваючи визнання. І все завдяки професійній команді менеджерів, водіїв-далекобійників та механіків, яких зумів згуртувати Сергій Чалий, очоливши 15 років тому це підприємство. Першим в Україні товариство добилося престижного міжнародного сертифіката якості і своєю роботою надихає навіть міністрів транспорту.

Почали з одного Камаза

Володимир Кордиш, один із засновників підприємства та нинішній виконавчий директор:

— Тоді, у період перебудови, багато хто намагався створити власне підприємство. Віктор Анатолійович мав талант залучати людей. А напрям роботи підприємства напросився сам собою. Віктор Чайка був автомобілістом, як і більшість, кого він запросив долучитися до справи. Я на той час працював заступником директора на "Рівнесільмаші" і курував транспорт, економіку та збут на підприємстві. Окрім того, Рівне лежить на перетині важливих міжнародних шляхів. Це дорога і на Італію, і на Польщу та Німеччину, і Білорусь. Тому розташувати у місті підприємство з перевезень було вигідно. Тим більше, що це видавалося дуже цікавою діяльністю. Починали ми з одного "Камаза" та чистого поля. Місце на вул. Київській, де нині розташоване наше підприємство, було розсадником, тут вирощували дерева для міста. Офісом довгий час слугував будівельний вагончик. Та етап за етапом ми будували підприємство. Найскладніше було купити автомобілі. Тоді і гроші у всіх були, але потрібно було дозвіл отримати, так звану рознарядку. Але засновники підприємства були впливовими людьми, і "Камаз" ми купили за вигідною ціною. По п'ять тисяч гривень складалися, але тоді саме інфляція розпочалася: гроші втрачали свою вартість, а "Камаз" ми встигли за старою ціною придбати. Вже до кінця року наш автопарк мав 21 автомобіль, працювало 48 водіїв. Не забуду перший міжнародний рейс. Повезли ми у Польщу причепи з "Рівнесільмашу". За кермом був Степан Малега, який нині директор на фірмі "М+К", супроводжував вантаж і сам Віктор Чайка. Доїхали до кордону і тільки тоді дізналися, що для його перетину потрібні спеціальні дозволи. Віктор Анатолійович пішки перейшов на польську сторону і там купив потрібний дозвіл. Після цього ми вже, перш ніж кудись їхати, скрупульозно вивчаємо законодавство країни, в яку веземо вантаж. Працюємо за принципом: краще день простояти і вивчити, аніж платити потім штрафи. Окрім того, не робимо нічого, що суперечить закону. Хоча нині і конкуренція більша, марку тримаємо.

Як розповідає пан Кордиш, "Камаз-Транс-Сервіс", яким ми його знаємо нині, сформувалося у 1992 році. Тоді ж до назви додали слово "сервіс", і підприємство стало членом Асоціації міжнародних перевізників України (АсМАП). Віктор Чайка директором пропрацював до 1998 року, коли його обрали міським головою Рівного. За два роки ТзОВ "Камаз-Транс-Сервіс" очолювали дві людини, поки на підприємство у 2000 році не прийшов киянин Сергій Чалий. Саме під керівництвом Сергія Чалого підприємство суттєво розширилось. Нині у ТзОВ "Камаз-Транс-Сервіс" працює понад 400 осіб та 141 вантажний автомобіль. Більшість авто — марки "Renault". Щомісяця фірма здійснює понад дві сотні перевезень у країни Європи. З 1998 року на території підприємства на вул. Київській працює сервісна станція "Renault". Окрім того, функціонує сервісний центр з регенерації автогуми, лабораторія "Kienzle" та сервісні станції "KRONE" та "SAF". Усі вони занесені до європейського кадастру і спеціалізуються на ремонті та діагностиці всіх видів автомобілів. За роки своєї діяльності підприємство здобувало кілька престижних міжнародних нагород і сертифікатів.

Сергій Чалий: «Усе стараюся робити першим!»

— Я починав працювати таксистом, а згодом став заступником директора автотранспортного підприємства у Києві. Зацікавився у 90-х міжнародними перевезеннями, працював у цій системі, вочевидь, успішно, бо до Рівного мене запросили власники "Камаз-Транс-Сервісу", щоб я розширив бізнес. І я з цим завданням впорався. Відтоді фірма працює під девізом: "Поки ви боретеся з недоліками, ми вдосконалюємо наші переваги". Усе стараюся робити першим. Ми створили перший в Україні сервісний центр "Renault", ми — перший міжнародний перевізник, який сертифікований відповідно до вимог стандарту ISO 9001-2000, згодом — до вимог стандарту ISO 9001-2008, перший митний перевізник із всіх вантажних перевізників країни. — Як вплинула на роботу підприємства економічна криза? — Зважаючи на економічну ситуацію, ми намагаємося підтримувати підприємство на тому рівні, якого воно досягло. Арифметика проста: у нас є 141 авто. Кожні десять років вантажівку потрібно змінювати, тобто щороку оновити потрібно 14 авто. Ми цим і займаємось, наразі не збільшуючи склад. Якщо у 90-х були у нас лише "Камази" та МАЗи, то тепер — "Renault", оскільки у нас сервісний центр цієї марки. Було б неправильно з погляду бізнесу експлуатувати інші вантажівки. — На підприємстві — понад 400 працівників, зокрема, 250 водіїв. Як підбираєте людей на роботу, адже є багато бажаючих? — У нашій країні немає довіри не тільки до інституту влади, а й до інституту освіти також. Тож готуємо водіїв-міжнародників самі. Система добору кандидатів у нас поетапна. Приймаємо спочатку людей на піврічне стажування. Стажер спершу працює помічником слюсаря, щоб вивчити техніку, на якій їздитиме. Потім кілька рейсів їде Україною з досвідченим водієм. Як тільки наш водій каже, що стажер за кермом почувається впевнено, всі українські законодавчі нюанси вивчив, ми виготовляємо йому закордонний паспорт, відкриваємо візу — і стажер вже їздить Європою. Коли водій підтверджує, що його учень вже може їздити самостійно, людина приходить до мене на фінальну співбесіду. Тож остаточне рішення про працевлаштування приймаю я. Водій-міжнародник — це вища каста водіїв. Кожен із них має майже енциклопедичні знання митних правил та правил дорожнього руху, кріплення вантажів, перевезення небезпечних вантажів — і не тільки України, а всіх країн, куди він їде. — Перед своїми водіями ставите вимогу, щоб вони знали іноземну мову? — Це є бажаною, але не принциповою вимогою. Усі, хто здійснює міжнародні перевезення, вивчають на елементарному рівні різні мови. У магазині чи на автозаправці порозумітися можуть всі. У нас, втім, є інша вимога. Перед кожним відправленням у рейс лікар перевіряє не лише водія, а й його авто. І кабіна, і ззовні вантажівка має бути чистою. Окрім того, не дозволяємо водіям на роботу та до міжнародних офісів приходити у шортах і футболці. У кабіні можуть їхати у чому завгодно, але до людей повинні йти відповідно одягнуті. Вони ж все-таки створюють імідж України. — Водії зазвичай за кордоном через високі штрафи стараються не порушувати правил дорожнього руху. Перетинаючи український кордон, не зважають на застереження... — Наші водії дотримуються правил в Україні також. У кожному автомобілі стоять тахографи, які відзначають терміни роботи і відпочинку водія. В архіві запис зберігається два місяці. Якщо водія зупинять у Німеччині чи Франції і побачать, що він здійснив порушення два тижні тому в Україні, його оштрафують — за європейськими розцінками. На щастя, нам не доводиться часто платити. Бо наші водії знають, на відміну від багатьох інших, європейське законодавство. Перш за все, про невідворотність покарання. У нашій діяльності ми цілковито керуємося конвенціями ЄС, ратифікованими в Україні. — В які країни перевозите вантажі? — Майже у всі країни ЄС. Окрім того, робимо рейси й між європейськими країнами. В Росію не їздимо останні років п'ять. Бізнес там не складався. Вантажівки зустрічали словами: "Ну що, хахол, привіз гроші?". В Європі — зовсім інший світ. Там жорсткі правила, великі штрафи, але зрозуміла схема, за якою ти повинен працювати. — "Камаз-Транс-Сервіс" працює лише на міжнародних перевезеннях? — Перевезення територією України не є нашим постійним бізнесом. Наприклад, трак привіз вантаж з Європи до Харкова. А наступний його рейс — зі Львова до ЄС. Щоб вантажівка не їхала порожньою з Харкова до Львова, ми шукаємо попутне завантаження. — Що в основному перевозите? — Як правило, в Україну завозимо побутову техніку, сантехніку, текстиль, промислове обладнання. З України веземо переважно сировину: граніт, деревину. Проте возимо також вироби української хімічної та металургійної промисловості. — Підприємство переживало кілька українських економічних криз. Мабуть, є досвід, як втриматися на плаву… — Так, у 2008 році підприємство пережило потужну кризу. Тоді я, як голова страйкового комітету транспортних підприємств, організовував страйк. Проте нині ситуація ще гостріша. Ми залежні від загальної економічної політики держави, від наявності вантажів. А їх менше — через низьку платоспроможність населення, подорожчання валюти. Але головне, постачальники вже не везуть до України товари. Держава хотіла заробити — і збільшила податки. Вона від цього зовсім нічого не має — всі йдуть у тінь, везуть контрабанду. А при цьому такі підприємства, як ми, які працюють у легальній сфері, втрачають замовлення. Окрім того, держава системно не повертає ПДВ, коливається вартість пального, а нечесна конкуренція не дозволяє адекватно підвищити зарплату. За останні півтора року вже чотири рази збільшував зарплатню працівникам, але не можу дотягнутися до рівня минулих років. Довелося збирати людей, пояснювати ситуацію, щоб прийняти спільне рішення. Працівники наполягли на тому, щоб зберегти колектив, втративши частину заробітку. Проте багато людей звільнилися, поїхали працювати в Європу. Наших водіїв, які є професіоналами, добре знають за кордоном, тому європейські підприємства їх взяли на роботу миттєво. До слова, минулі кризи зробили нас розумнішими. Ми вже не беремо великі кредити та лізинги. — Багато перевізників, щоб зекономити, навантажують авто більше, ніж дозволено, знищуючи при цьому і без того погані українські дороги. — Була спроба навантажити і наші авто понад норму, проте ми відмовилися. Єдина категорія вантажного транспорту, де дотримуються вагові параметри, — міжнародні автомобільні перевезення. Тому що під час кожного перетину кордону зважують транспортний засіб. За перевищення — штраф. Окрім того, надмірні вантажі "вбивають" самі автомобілі. Я цього дозволити не можу. — Українські автошляхи також "вбивають" авто… — Є кілька нормальних доріг, але вони в основному на заході країни. Центральна Україна, схід і південь — це просто катастрофа, автомобілі там розбиваються. — Проблеми з українською митницею також збільшилися під час кризи? — Я у Раді АсМАП, до речі, закріплений за митними питаннями. Після того як у 2012 році внесли зміни у Митний кодекс, практично всі конфліктні питання між нами і митницею було вичерпано. Раніше у нас були суперечки саме через неузгодженість законодавства. Якщо у митниці були претензії до вантажу, за який відповідає постачальник, вона затримувала вантаж з авто. Вантажівки, як контейнери на колесах, стояли по кілька років. Тепер такого немає. Водій перевіряє цілісність упаковки, маркування, вагу та кількість місць — це все, за що несе відповідальність перевізник. Якщо митники виявляють, що товару більше, ніж має бути, чи інші порушення, відповідає замовник вантажу. — Знаю, "Камаз-Транс-Сервіс" не раз допомагав відправляти вантажі на АТО. — Дуже важко відірвати від роботи авто, бо всі працюють за контрактами. Проте ми ніколи не відмовляємо в допомозі. Даємо пальне — так допомагали завезти військовослужбовцям і деревину, і харчі. Також відправляли рівненських правоохоронців у зону АТО. Загалом на АТО ми вже витратили близько 1,5 млн. гривень. На території працює також постійний пункт збору техніки для військовослужбовців.

Немає країни в Європі, в якій не побував би водій "Камаз-Транс-Сервісу"

Дмитро Ткачук, водій-міжнародник: — На "Камаз-Транс-Сервісі" працюю з перших днів його заснування. Віктор Чайка сам тоді підшуковував водіїв на перші авто, запропонували і мені, водію місцевого автотранспортного підприємства. Коли прийшов, було п'ять "Камазів" та стільки ж водіїв, але за місяць кожен отримав собі напарника. Спершу їздили у Польщу, Угорщину, Чехословаччину, Югославію. Згодом — в Австрію та Німеччину. Зізнаюся чесно, за 25 років роботи на цьому підприємстві іноді й виникали думки підшукати інше місце роботи. Але кращого підприємства я не знайшов. Зараз, порівняно з 90-ми, працювати значно легше. Перш за все, авто вже не ті, та й водію, коли він вирушає в якусь країну, легко віднайти будь-яку інформацію. Раніше ж ми вчилися в дорозі, самі. Тиждень на кордоні могли простояти. А тепер — за одну-дві години ти вже проходиш увесь митний контроль. Можу похвалитися, що всі європейські країни об'їздив. Під час рейсу є час і на екскурсії. Прогулювався не раз Римом, Парижем, купався в Атлантичному океані, а в Середземному морі ловив рибу. Іноземної мови досконало не вивчив жодної, але порозумітися тепер у кожній європейській країні можу. Олександр Окопний, водій-міжнародник: — У "Камаз-Транс-Сервісі" працюю з лютого цього року. Давно хотів на міжнародні перевезення, але було практично нереально влаштуватися на це підприємство, яке є одним з найкращих в Україні з тих, що працюють на міжнародних перевезеннях. Цього року мені пощастило. Вже зробив чотири рейси за кордон — у Німеччину, Бельгію та Нідерланди. Трохи складно спершу, все нове — правила митного перевезення, правила руху за кордоном. Наприклад, у Німеччині заборонено вантажному транспорту їздити у вихідні та під час свят. Але задоволений роботою на цьому підприємстві. Зарплата хороша, окрім того, добові та відрядні на рейс виплачують — у валюті країни, в яку їду.

Автомобілістів хвалять міністри

Орест Климпуш, перший міністр транспорту незалежної України, голова Всеукраїнського об'єднання організацій роботодавців транспорту "Федерація роботодавців транспорту України": — "Камаз-Транс-Сервіс" було першим приватним підприємством в Україні, яке спеціалізувалося на "Камазах" — мало тоді контракт із виробником цих вантажівок. Воно започатковувало міжнародні перевезення в Україні, тож міністерство не могло його не підтримувати. Зараз "Камаз-Транс-Сервіс" належить до Федерації роботодавців транспорту України. Дуже добре знаю директора Сергія Чалого. Разом ми добиваємося дозволів, законів, які спростять роботу перевізників, вирішуємо проблеми, що виникають. Сергій Чалий — секретар Ради АсМАПу. Він — зразок успішного і грамотного керівника, підприємство розвивається саме завдяки йому. Сергій Чалий — прекрасний і далекоглядний менеджер. Леонід Костюченко, міністр транспорту України у 1999-2001рр., президент АсМАП: — Вперше про "Камаз-Транс-Сервіс" почув у 1994-1995 рр., коли прийшов на роботу в Міністерство транспорту. На той час це було дуже цікаве підприємство, яке виросло на новому місці з нуля. Наприкінці 90-х сам їздив у Рівне. Пам'ятаю, як у керівників горіли очі, було бажання працювати. Дуже радий, що в Україні є підприємство такого рівня. У 90-х держава почала створювати свої підприємства з перевезень — "Укртранс". В багатьох областях вони вже давно занепали, а "Камаз-Транс-Сервіс" розвивається, мало того, гримить на всю Україну та Європу. У цьому, як на мене, заслуга керівництва, зокрема нинішнього. "Камаз-Транс-Сервісу" пощастило з Сергієм Чалим. Він не просто заробляє гроші за перевезення, він розвиває сервіс, підвищує стандарти. Не дивно, що "Камаз-Транс-Сервіс" стало першим підприємством в Україні, яке отримало у 2002 році сертифікат на відповідність вимогам міжнародного стандарту ISO 9001-2000. Це найвищий "комплімент", який може отримати перевізник, — визнання високих стандартів праці.