Вертольоти Мі-8, які військовики використовують переважно для вантажних перевезень, Збройним силам України дісталися з радянського спадку. За роки незалежності оновити авіаційну базу практично не вдалося, тож рік у рік лише «продовжували життя» старої, віком у десятки років, техніки. Те, що вона постійно виходила з ладу і могла у будь-який момент відмовити у небі, не було таємницею. Тож катастрофа з Мі-8, яка трапилася 29 травня на Рівненщині, була прогнозованою, хоч і не менш трагічною. Поблизу Сестрятина Радивилівського району загинули четверо військовиків, троє з яких були досвідченими пілотами.
Втрачено зв’язок з Мі-8 було о 23.27 у середу, 29 травня. Вертоліт з чотирма військовиками на борту відпрацьовував навчально-тренувальний політ. Як розповідали очевидці катастрофи, Мі-8 загорівся ще у небі, впав у лісі за три кілометри від Сестрятина і повністю згорів. Військовики та правоохоронці після катастрофи не підпускали журналістів та місцевих до місяця трагедії. За інформацією, яку надавали, віднайти тіла загиблих одразу і не вдалося…
Загинули троє жителів Львівської області та вінничанин, які служили у 16?й окремій бригаді армійської авіації Сухопутних військ ЗСУ, що базується у Бродах Львівської області. На борту Мі-8, зокрема, був командир бригади, полковник Ігор Мазепа, а також льотчик-штурман, старший лейтенант Владислав Попенко, бортовий авіаційний технік-інструктор, капітан Василь Романюк та бортовий авіаційний технік, старший лейтенант Павло Дацюк. Смерть Павла Дацюка шокувала найбільше. Чоловік, родом із Гаїв Бродівського району, був сином військового льотчика Юрія Дацюка. У день, коли трапилася трагедія, розповідають місцеві, за батьком були сороковини після смерті…
Заступник командира бригади Михайло Шур розповів, що після трагедії навчальні польоти на певний час припинили. На запитання журналістів, чому на борту було четверо членів екіпажу, а не троє, він відповів так:
— Молодий борттехнік отримував допуски, щоб самостійно літати. За бортовими техніками, як і за льотчиками, закріплюють інструкторів. Тому й було четверо: був просто бортовий технік (лейтенант Павло Дацюк) і технік-інстуктор (капітан Василь Романюк). Це був не перший політ, але є порядок допусків. Не можна за один день полетіти самостійно.
За словами Михайла Шура, Василь Романюк був досвідченим льотчиком, а безпосередньо за штурвалом був командир бригади Ігор Мазепа.
Політ, як зазначили журналістам у бригаді, виконували на значній висоті без окулярів та пристроїв нічного бачення. Основною версією катастрофи називають технічну несправність Мі-8, проте правоохоронці розглядають й інші версії, зокрема, неякісне пальне та погана підготовка до польотів. Розслідування проводить Державне бюро розслідувань та військова прокуратура. З бригади вилучили документацію щодо вертольота, акти технічного стану та формуляри. Самописці з Мі-8 були сильно пошкоджені вогнем, тож наразі їх намагаються відновити, аби згодом можна було розшифрувати.
Військовики повідомили, що у грудні 2018 року вертоліт, який розбився, пройшов модернізацію та обслуговування на запорізькому заводі «Мотор Січ» та отримав льотний сертифікат. За словами Михайла Шура, у Запоріжжі вертоліт капітально ремонтували.
Розслідування у справі, як прогнозують, не буде швидким, хоч його і взяв на особистий контроль президент Володимир Зеленський. Так, досі немає офіційної причини торішньої трагедії на рівненському полігоні, коли у липні під час навчання розірвався міномет «Молот». Тоді загинуло троє військовиків, а дев’ятеро отримали поранення. Після трагедії, втім, навчання на полігоні почали фіксувати на відео, аби принаймні можна було визначити у разі нещасного випадку, чи була помилка команди, а чи дала збій техніка.
Загиблих вертолітників поховали минулого тижня. За словами речника Командування Сухопутних військ ЗСУ Івана Арєф’єва, сім’ям загиблих виплатять грошову компенсацію, окрім того, обіцяють вирішити житлові проблеми тих родин, які цього потребують.
Алла САДОВНИК.
