Є у міських голів Рівного традиція, якій вони не зраджують вже чотирнадцятий рік. Полягає вона в регулярних поїздках за кордон, після яких у пресі з’являються повідомлення про грандіозні проекти, здійснення яких стане можливим завдяки проведеним за кордоном переговорам. Знаменитий проект Івана Федіва запровадити в Рівному трамвайне сполучення давно став частиною місцевого фольклору, демонструючи глибину некомпетентності, яку проявляють наші міські голови, потрапляючи за кордон.
Існує, щоправда, інша думка. Численні фантастичні й напівфантастичні проекти нашої влади із закордонними партнерами дуже навіть вигідні тим, хто їздить їх ухвалювати. Існують ніби схеми, за якими на рахунки авторів нездійсненних планів потрапляє цілком конкретна копійка. Ніхто сьогодні не візьметься проаналізувати наслідки діяльності колишнього першого заступника міського голови Валерія Саєнка, який за кордоном перебував майже постійно, періодично повідомляючи про шалені інвестиції, які буквально завтра мають впасти на наше місто від добрих дядь з-за кордону. За півтора десятка років ми переконалися, що добрих дядь за кордоном не існує, а діяльністю любителів привозити нам гуманітарну допомогу давно час зацікавитися компетентним органам. Побитий міллю одяг та іржаві лікарняні ліжка, привезені «добрими іноземцями», ні у кого нині не викликають захвату. Щодо інвестицій, то розмови про них схожі на мрії про царство небесне, якого всі прагнуть, ніхто не бачив і кожен уявляє по-своєму. Віктор Чайка теж їздив за кордон. Заяв про світлі перспективи, які перед нами у результаті відкриються, чекати довго не довелося. Традиційно цим зайнявся перший заступник міського голови, яким нині замість Валерія Саєнка працює Олександр Кравчук. За його словами, не мине й трьох років, як у районі селища Тютьковичі біля очисних споруд, які нині ароматизують повітря прилеглих мікрорайонів, буде збудовано новий очисний комплекс, де продукти життєдіяльності рівнян ефективно і екологічно чисто перетворюватимуться на кришталево чисту воду. Учорашні нечистоти перетворяться на ставки із карпом і фореллю, а подихати місцевим повітрям приїжджатимуть із усіх околиць спраглі за чистотою рівняни. Звісно, що всю цю красу-чистоту допоможуть нам збудувати німці, які запросто виділять на нашу каналізацію двадцять мільйонів євро. У ролі організації, якій дуже хочеться вкласти гроші в очищення рівенських фекалій, за словами пана Кравчука, виступить холдингова компанія міста Галле. Ця організація ніби готова взятися за роботу на умовах двостороннього паралельного фінансування. Ось як бачить процес Олександр Кравчук: — Нові очисні споруди коштуватимуть 40-45 мільйонів євро, але ми збираємося здешевити їх вартість за рахунок використання нашої, набагато дешевшої робочої сили, та наших будматеріалів. Обладнання і технічний нагляд — німецькі, тобто браку в роботі бути не може. За кілька тижнів у Рівному почнуть проектувати нові очисні споруди, на ці роботи німецька сторона обіцяє 300 тисяч євро. Якщо згодом буде затверджене фінансування, то саме будівництво розпочнеться у 2005 році. Щодоби нові очисні перекачуватимуть по 60 тисяч кубометрів стоків. Для Рівного такої потужності цілком достатньо. Про реконструкцію чи капітальний ремонт старих очисних споруд льонокомбінату утричі меншої потужності навіть не йдеться, — у це німці точно гроші не вкладатимуть. Однак їх і не закриватимуть, аби слугували наочним прикладом того, наскільки кращі нові. Говорив Олександр Кравчук і про зміну моделі керівництва комунальною галуззю. Мовляв, німці показали, що у нас все робиться не так. Навряд чи для цього треба було їздити до Німеччини. Досить подивитися на чистоту міських тротуарів Рівного, щоб одразу збагнути, як ми ще далеко від Німеччини. То може, розпочати саме з цього? Навчимося спершу нормально прибирати вулиці. Даруйте, здається, ми забігли наперед. Про це нам розкажуть наступного разу, коли після чергового закордонного вояжу нові міфічні іноземці пообіцяють купу мільйонів на підмітання занехаяних вулиць Рівного. Знову будуть прес-конференції, знову нам намалюють гарні перспективи. Не вперше. А поки що можна послухати панів Чайку і Кравчука. Можна навіть з’їздити подивитися на місце майбутніх ставків. Якраз неподалік мала проходити лінія незбудованого трамваю, а трохи далі — працювати завод з виробництва асфальтобетону європейської якості. Справа кожного — вірити чи не вірити у черговий проект, привезений нашою владою з-за кордону. Нинішній стан водопостачання, особливо гарячого, разом із поступовим розвалом комунальної служби не дає нам іншої перспективи, ніж слухати нові казки про німців від міського голови.
