Насамперед Віктор Матчук зауважив, що вони їздили до Швеції на запрошення інституту, який оплатив візитерам проїзд та проживання. Програма перебування була дуже насиченою, тож зайти до крамниці дізнатися, почім у Стокгольмі хліб та ковбаса, не було ні часу, ні, напевне, бажання.
— Нинішня ситуація з використанням енергоресурсів у Швеції радикально різниться від тієї, що була 30-40 років тому, — розповідає Віктор Матчук. — Нині близько 50% їхніх енергоносіїв — від атомної енергетики, майже 50% — відновлювальні альтернативні джерела і менше 3% — продукти нафтопереробки. Шведи активно використовують тепло стічних вод для обігріву приміщень та житлових будинків, видобувають біогаз з фекальних стоків та мулу, утилізують харчові відходи. Приміром, із 4 кг картопляного лушпиння виходить 1 літр пального. На смітник потрапляє близько 5% відходів, які не гниють, не горять і не можуть бути використані ніяким іншим способом. За порушення цих правил у Швеції настає кримінальна відповідальність. Міський транспорт у Стокгольмі їздить на пальному з органічних решток, відтак повітря у столиці незвично чисте. Автомобільних заторів у центрі немає, люди доїжджають велосипедами. Дехто живе на островах, добирається до «великої землі» човном, на березі теж пересідає на велосипед. До речі, і поштові скриньки на березі біля човнів стоять.
— У Швеції усе працює замкнутим циклом, — продовжує міський голова Володимир Хомко, — шведи захоплені цим до самозабуття. І у них чи не повсюди ходять олені! Поки ми гостювали в українського посла у Швеції, під вхідними дверима розлігся олень, довелося кликати водія, щоб відігнав. У центрі колишньої столиці Швеції, міста Упсали, розташований завод з переробки сміття, і ніякого запаху там не чути, а з труби навіть пара не виходить. На очисних спорудах, видовбаних у скелі, специфічному місці з хорошою акустикою, періодично організовують концерти такого рівня, що посли купують квитки на рік наперед. Мешканців багатоквартирних будинків обслуговують кондомініуми. І ніхто не дозволяє собі порушувати встановлених загальних правил.
Ми цікавилися, чи всі, скажімо, сортують своє побутове сміття і вчасно платять за його вивезення. Нас просто не зрозуміли, у них така відмова загрожує виселенням з будинку: купуючи квартиру, новий мешканець розписується в тому, що дотримуватиметься низки вимог. Якщо мешканець відмовиться це робити, його квартиру продадуть і гроші за неї йому віддадуть, але жити саме в тому будинку він уже не буде.
Віктор Матчук вважає, що у Швеції боротьба за чистоту — не мода, просто іншого шляху немає. Найкращі шведські проекти — не приватні, а комунальні, на їх реалізацію держава грошей не дає. Якби шведи розраховували лише на підтримку з центральних органів влади, то і їм, на думку п. Матчука, теж мало що вдалося б. І тому тепер пан голова почав вірити в можливість комунального раю в окремій області, тільки цього мають захотіти усі. А щоб ми швидше перейняли шведський досвід з переходу на альтернативні джерела енергії, уряд цієї країни на початку 2009 року прийняв рішення про виділення безповоротної допомоги Україні у сумі 74 мільйони євро, які пропонує використати протягом трьох років. Проектом №1 для залучення шведських грошей Матчук називає реконструкцію комунальних очисних споруд на вул. Будівельників у Рівному з встановленням теплових насосів для забезпечення гарячою водою частини міста й установкою для добування біогазу з річкового мулу. Щоправда, на виготовлення техніко-економічного обґрунтування цього проекту потрібно не менше двох місяців і 75 тисяч доларів.
— Ми й раніше мали намір реконструювати очисні споруди, — пояснює п. Хомко. — Як директор «Рівнеоблводоканалу» я вів переговори про залучення інвестицій з російським інвестором, проект був, як то кажуть, на виході, але через кризу переговори припинилися. Тоді реконструкцію оцінювали у 20 мільйонів доларів, тепер, гадаю, буде дорожче. Ми попередньо заручилися підтримкою Технологічного інституту, сподіваємося, що й на виготовлення техдокументації нам виділять фінансування, але якщо його й не буде, ми готові відшукати власні резерви, щоб одержати фінансування на очисні споруди.
