Хомко і море

1219 3

Володимир Хомко цього тижня не працює — поїхав на відпочинок до Болгарії. На море. Хоча «море» минулої п’ятниці і саме «дісталося» до Рівного: півторагодинний дощ, який навіть не можуть кваліфікувати як природну стихію, перетворив вулиці міста на суцільні потоки води. Подекуди їхній рівень сягав півметра. Затопило підвали близько сотні будинків та не менше автомобілів. Розмір збитків досі рахують, а міська влада у своїй манері заздалегідь попередила рівнян — вдіяти нічого не може. Тож за наступної зливи Рівне знову перетвориться на «море».

Дощ у п’ятницю, 26 липня, почав йти якраз в обідню пору. Інтенсивно лило близько години — за цей час на очах у рівнян вода піднялася автомобілям до капотів. На «101» раз за разом телефонували рівняни, які на автомобілях не могли виїхати з потоків води, та власники будівель, що почало підтоплювати. Найбільше постраждали центральні вулиці Рівного, а також Бармаки. У п’ятницю рятувальники відбуксирували на сухі ділянки 43 автомобілі та відкачали воду з 54 житлових та 17 адміністративних будівель. Зокрема, підтопило обласний перинатальний центр, краєзнавчий музей та обласну філармонію. З десятків авто вода «зняла» номерні знаки, які знаходили та приносили у поліцію, а скільки автомобілів стали «утоплениками», ніхто й не рахував.

Рівненська обласна та міська ради вже готуються виділити допомогу на свої комунальні заклади, які підтопило під час зливи. А ось рівнянам кошти на ремонт автомобілів та будинків потрібно шукати самостійно. Міська влада готова допомагати з відновленням будинків хіба малозабезпеченим. Щодо авто, то адвокат Юрій Клекотка одразу після зливи пропонував рівнянам, чиї автомобілі постраждали, фіксувати пошкодження та подавати на міську владу до суду з вимогою компенсувати збитки.

— В Україні були прецеденти, коли власники підтоплених автомобілів вигравали суди у міських рад та компенсовували збитки, — зазначає п.Клекотка. — Але шанси щось відсудити будуть лише тоді, коли буде відповідна фіксація. А рівняни, які ніколи з подібним не стикалися, не викликали поліцію, коли їхній автомобіль потрапив у водяну пастку, не фіксували все на фото та відео, не відправляли у той же день авто на СТО для експертизи, не фіксували вартість ремонту. А всі ці документи дуже важливі, аби вимагати компенсацію від міськради. За консультаціями до мене після повідомлення у Facebook зверталися, але випадків, які б мали перспективу у суді, я не помітив.

Сергій Паладійчук, який цього тижня виконує обов’язки міського голови, зазначає, що кожне звернення потерпілих рівнян розглядатимуть індивідуально:

— На жаль, ми не можемо претендувати на компенсацію з боку держави, оскільки випадок у Рівному не підлягає під класифікацію надзвичайної ситуації. Тому будемо справлятися власними силами. Створено робочу групу, яка у випадку скарг рівнян виїжджатиме на місце та з’ясовуватиме величину втрат і можливі варіанти допомоги. Бюджет міста обмежений, але, думаю, будемо шукати різні джерела фінансування. У першу чергу, звертатимемо увагу на малозахищених.

Кожна людина має право звернутися до суду. Але це стихія, це лихо. Як тільки почалася злива, водоканал отримав команду увімкнути усі насоси, але така велика кількість води за такий короткий час випала, що навіть гіпотетично справитися з проблемою місто не могло б.

Фото Анатолія ПохилюкаІ в Україні, і за кордоном, коли вирує стихія, мережі не справляються, бо технічно на форс-мажорні обставини вони не розраховані. Будують мережі за середніми нормативами, з врахуванням пікових навантажень, але не стихій. Ви ж не купуєте 10-кімнатну квартиру тільки тому, що гіпотетично до вас може приїхати у гості 45 родичів коли-небудь. У всьому світі існує страхування, яке мінімізує наслідки стихій.

Підтоплювало вулиці Рівного і раніше, адже зливової каналізації у центрі Рівного немає, а фекальна не встигає вбирати воду під час опадів. Проте такого великого потопу у місті не пригадують. Що було б, якби злива тривала не півтори години, а довше, можна тільки уявити. А зі зміною клімату, яку передбачають кліматологи, інтенсивні опади можуть стати звичними для нашого регіону. Тож вже зараз потрібно думати, як мінімізувати наслідки.

Міський голова Володимир Хомко не раз наголошував, що зливову каналізацію у центрі міста у найближчі 50 років побудувати неможливо: занадто дорого, по-перше, а по-друге, для цього доведеться перекопати весь центр. З позицією міського голови погоджується і заступник начальника міського управління ЖКГ Володимир Лапюк.

— Щоб подібних підтоплень не було, потрібно будувати зливову систему, зі станціями перекачування води, оскільки рельєф міста різний, — зазначає п.Лапюк. — Але правильно міський голова говорить, що це затратно. Провести зливову каналізацію — це не просто прокласти трубу. У нас під площами, скверами, дорогами пролягає стільки інших мереж (газові, теплопостачальні і т.п.), що ще й їх доведеться перекладати.

— Ми виділили кошти на проектування великого колектора, який проходитиме через велику частину міста: від вулиці Огієнка, Вербової до Млинівської — і вирішить проблему Ювілейного, — додає Сергій Паладійчук. — Його вартість — близько 100 млн грн. Якщо ситуація з бюджетом не погіршиться, то ми його зможемо збудувати за шість-сім років. Але це лише частина Рівного. Якби були дешевші і легші шляхи вирішення проблеми, ми б вже ними йшли.

Проте дешевші рішення є — і їх пропонують рівненські науковці. Олександр Ткачук, доктор технічних наук та завідувач кафедри міського будівництва та господарства НУВГП, зазначає, що є два способи уникнути масових підтоплень у Рівному у майбутньому:

— Перший — традиційний: зробити систему дощового водовідведення по всьому місту, особливо у центрі, де в одну каналізацію потраплять і дощова вода, і каналізаційні стоки. Другий шлях менш ефективний, але і не такий витратний — затримування дощових опадів у місцях випадіння. Йдеться про будівництво інфільтраційних майданчиків і басейнів. Ідея пішла з Китаю, зараз її активно використовують у Європі, зокрема у Берліні, який називають містом-губкою. Інфільтраційні басейни будують під газонами, де немає комунікаційних мереж, зі спеціального пористого матеріалу. Дощова вода стікає у басейн та накопичується. Потім її поступово або дренують у систему водовідведення, або спускають у водойму, або забирають для технічних цілей: поливу рослин, наприклад.

Алла САДОВНИК.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Коментарі (всі коментарі проходять модерацію)

  • Іван 01:32, 02.08.2019

    Чим щільніше забудоване і заасвальтоване місто, чим менше зелених зон та відкритого грунту який пропускає воду (при умові, що дощова каналізація залишилась з радянських часів), тим частіше місто буде нагадувати Венецію! Бо ні мер, ні виконком, ні органи архітектури, ні міські депутати, не дбають про розширення інженерних мереж міста. Для них головне - фінансовий зиск від появи прибуткових новобудов і поділу землі))) А ви рівняни рятуйтесь самі - купуйте човни!!!

  • Гість 08:32, 02.08.2019

    А що ви хотіли - це колишній розлив річки, і вода повертається в своє русло. Подивіться фото 100 річної давнини там всі на човнах плавали :)

  • Рівнянин 03:20, 04.08.2019

    Іван правий на 100%, цій антинародній владі чхати на проблеми міста і його жителів.

Залиште вiдповiдь

Читайте також