Хомко про кораблі на Усті вже не мріє

Вода у річці Устя та Басівкутському озері давно не придатна для купання, проте з кожним роком ситуація погіршується. Міська влада обіцяла очистити водойми, втім, досі нічого не зроблено.

Володимир Хомко: — Ситуація з водоймами у Рівному погана з багатьох причин. Найперше, 25 років тому було збудовано Царське Село — і річка втратила здатність самоочищуватися. Ті, хто на той час повинен був захистити водойму, перші там побудувалися. Друга причина — колосальні скиди у річку. І йдеться не тільки про труби, виведені безпосередньо в Устю. Також впливають септики, які дренують стоки у верхній шар ґрунту, а звідти вони потрапляють за день-два у водойму. І якщо колись одне мило використовували, то погляньте на свою полицю у ванні нині! Окрім того, у центральній частині Рівного взагалі немає зливової каналізації. Тому дощові стоки потрапляють у фекальну каналізацію, а звідти переливаються у річку. Тобто за кожної зливи усе лайно з каналізації потрапляє в Устю. І я запевняю, що найближчі 50 років у Рівному, як і в Луцьку чи Житомирі, зливової каналізації не буде. Бо для цього потрібно мільярди гривень і перекопати усю центральну частину міста. Ще один осиковий кілок був забитий, коли вирішили забетонувати природні береги Усті. Тоді була така мода — велике місто мало бути у бетоні. Русло ще й розширили, аби пропускати паводкові стоки, і течія через це зменшилася майже до нуля. Я на той час якраз у школі вчився, і нам казали, що Устею кораблі плаватимуть. Батьки мали отримати квартиру на проспекті Миру, і я все мріяв, що у другу школу буду плавати на кораблі. Микола Хлапук: — До нас свого часу зверталися мешканці вулиць, які біля Усті. За спеки з-під асфальту виходила вода і ніхто не розумів, чому. А все тому, що забетонувавши береги Усті, її перетворили з річки у канал. Тепер Устя не виконує своєї функції, не дренує воду з ґрунтів. Я вважаю, що бетонні плити потрібно демонтувати. Володимир Хомко: — Ми розробили проект з укріплення берегів Усті — від Басівкутського озера до вулиці Степана Бандери, будемо застосовувати найсучасніші матеріали. Оголошуємо наразі тендер. Якщо приживеться і вандали нічого не зруйнують, то так укріпимо усю Устю у Рівному.

Микола Хлапук: — Основна проблема — забруднення води. Хоча каналізовано значні площі приватного сектора, цього недостатньо. У 1998 році в Усті було 38 несанкціонованих скидів, за нинішніми даними, та вода, яка входить у Басів Кут, є другого класу, а на виході — уже третього, четвертого, тобто стає гіршою. Проблему могла б вирішити терморегуляція. Чим тепліша вода, тим більше у ній бактерій, тому Басівкутське озеро потрібно зробити глибшим. Раніше глибина його була десь шість метрів, нині — не більше чотирьох. У 80-х роках постійно працював земснаряд, який поступово поглиблював водойму. Наразі потрібно розібратися, скільки мулу є, куди його подавати, як облаштовувати фільтраційні поля. Якщо придбати земснаряд, то він зможе очищатиме не лише озеро, а й згодом Устю. Тоді кількість бактерій у воді суттєво зменшиться. У планах також — розробити новий шлюз на Басовому Куті, який буде автоматизованим і дозволятиме регулювати рівень води у водосховищі. Володимир Хомко: — Технічно збудувати шлюз буде складно, років п'ять піде. А у Рівному ще й є проблема — ми не знайдемо місцевих виконавців, які б професійно займалися гідроспорудами. А загалом ми вже багато чого робимо. НУВГП надав розробки, який саме земснаряд потрібен. Дам доручення начальнику управління ЖКГ оголошувати тендер. Але поки не вирішили, чи купуватимемо обладнання, а чи замовимо послуги фірми. Кошти є, депутати ще тільки мають проголосувати. До кінця року, думаю, питання буде вирішено. Також потрібно заборонити, де ще можливо, будуватися вздовж прибережної зони, та зробити аерацію води, якщо на цьому наполягатимуть спеціалісти. А найважливіше, як на мене, — потрібно прокласти каналізацію у приватному секторі. Ми уже «закопали» близько 10 млн. грн. у повне каналізування Царського Села, я почав роботу над цим проектом ще як був директором «Рівнеоблводоканалу». Технічно було дуже важко робити, але збудували чотири каналізаційно-насосні станції. «Щасливе» одразу зробило каналізацію, тож залишається лише проблема із Басовим Кутом, де вулиці ще й стихійно збудовані, вузькі. Але водоканал за моїм дорученням вже розробив схему каналізування Басового Кута, і у цьому році розпочнемо. Щоб завершити, піде років 7-10, скільки коштів потрібно — зараз ніхто й не скаже. На минулому сесійному засіданні через політичні нюанси проект про каналізування був провалений, але це моє питання — і воно буде проголосовано. Коли ми покращимо стан Басового Кута, поліпшиться і якість води в Усті. Але окрім усього, що перерахував, добре було б ще забезпечити хороший екологічний стан приток Усті. Потрібно також заборонити розорювати поля хоча б за метрів 300 до річки, бо ж усі добрива і гній, який не кращий за фекалії, потрапляють у воду. Потрібні жорсткі правила і щоб усі їх дотримувалися. Нині ж штрафи за стоки настільки мізерні, що їх ніхто не помічає і ні на що вони не впливають, ще й судитися потрібно років три.