Є така хороша традиція, на підтримання якої витрачається чи не ввесь бюджет міського відділу культури — показувати в столиці свою художню самодіяльність. А куди ж без цієї самодіяльності? Народ український тільки те й робить, що співає і танцює по містах і селах. Такому нестримному бажанню селян, робітників і творчої інтелігенції не варто й опиратися…
Є така хороша традиція, на підтримання якої витрачається чи не ввесь бюджет міського відділу культури — показувати в столиці свою художню самодіяльність. А куди ж без цієї самодіяльності? Народ український тільки те й робить, що співає і танцює по містах і селах. Такому нестримному бажанню селян, робітників і творчої інтелігенції не варто й опиратися… От і задумались на засіданні Рівенського міськвиконкому, що ж показувати нашому славному обласному центру, коли немає в ньому самодіяльних бобулів і гігів? Міський голова Рівного Віктор Чайка одного разу слухав хор «Воскресіння», не заснув на концерті, а, мало того, зробив навіть нескладну арифметичну дію і визначив, що один такий хор дорівнює трьом бобулам. «Культурний» заступник міського голови Світлана Богатирчук-Кривко відразу ж запропонувала зробити хор муніципальним, взявши на міський бюджет витрати на його утримання. Та все ж у міськвиконкомі зійшлися на тому, що такої ноші бюджет не потягне, а якщо фінансове управління зможе таке зробити, то муніципальному хору можна буде присвоїти ім’я Балицького. — Піду, а що робити, — відповів начальник міських фінансів Володимир Балицький на запитання, чи піде він у хор співати. — Тільки я, мабуть, для цього вже застарий.
