Ось уже шість років у господарстві пенсіонерів Лариси та Володимира Свердликів з села Маслянка Млинівського району живе кінь Орлик. Усе б нічого — кінь як кінь, такий же, як і в інших. Втім, є в Орлика незвичайна пристрасть, яка прославила його на всю область: дуже вже любить він цукерки.
Купили Свердлики Орлика річним лошам у селі Івання, що біля Дубна. До того він не знав, що таке цукерки. Втім, господарю одного разу знайомий з сусіднього села Береги порадив спробувати почастувати лоша цукерками. Відтоді й усе почалося. Так призвичаївся Орлик до солодощів, що тепер без карамельок до нього і не підходь. А даси цукерку — облизується і голову на плече кладе, як дресирований. — А це правда, що Орлик без цукерок орати не буде? — запитую в господині. — Ну чому ж не буде? Буде, — говорить п.Лариса. — Але якщо втомиться на городі і зупиниться у борозні, треба, щоб під рукою були цукерки. Вже не раз перевіряли. Даси цукерку — працюватиме без зупинок далі. Шоколадних не хоче. А ось карамельки, причому саме м’ятні, їсть охоче. — Цукерки Орлик бере лише від господаря? — Звісно, займається Орликом і найбільше його любить господар. І цукерками він його годує найчастіше. Втім, і з рук інших людей Орлик охоче приймає карамельки. Його годують ними й наші внуки, яких маємо аж п’ятеро. Взагалі ж наш Орлик дуже хороший, працьовитий, слухняний і, що найголовніше, спокійний. Ось у сусідів кінь кусається, а наш — ні. Тож онуки, як, буває, на городі щось робимо, навіть верхи на нього сідають і водять коня по полю. — Ваш кінь, мабуть, на городах і в інших людей працює. Доводиться для цього замовляти спеціально солодке частування? — Ні, він, як і всі інші коні, їсть овес, буряки, сіно. І цукерок для нього, коли люди просять попрацювати в них на городі, не замовляємо. Правда, знаючи, що Орлик любить карамельки, люди самі нерідко пропонують йому частування. Якось наш кінь обробляв город однієї жінки, яка на базарі торгує солодощами. Тож вона каже мені: «Підійди, я щось тобі дам». Я вирішила, що вона хоче мені квасолі насипати, а вона простягає цукерки і каже: «Це для Орлика і вашого господаря». Пропоную господині почастувати коня цукерками, які привезла. Орлик не відмовився від такого частування і охоче прийняв з рук господині цукерки. А я в цей час зробила фотознімок.
