Обласна рада на позачерговій сесії поспіхом прийняла бюджет і до 27 лютого ще вноситиме до нього суттєві поправки. Про те, як і скільки грошей витрачатиме Рівненщина цьогоріч, — розмова з Михайлом Кирилловим, головою обласної ради.
Михайло Кириллов
— Бюджет області недосконалий, втім, такий, який приймали десятки років. Ми маємо 3,35 млрд. грн. надходжень у 2015 році та 3,34 млрд. грн. видатків. Але все ж прийняли рішення скоротити штати 103 комунальних закладів, які підпорядковуються обласній раді. У першу чергу, економія має розпочатися з адміністративних посад. Всі зекономлені кошти мають залишатися на потреби галузі.
— Передбачається скорочення штатів на не менш як на 3%...
— Насамперед цікавить не скорочення людей, а економія коштів. Протягом двох тижнів керівники комунальних закладів мають надати свої пропозиції, які розглянуть профільні комісії обласної ради. Керівник повинен обґрунтувати потрібність кожної посади. Якщо заклад насправді потребує стількох працівників, скільки він має, то так і буде. Але якщо у керівника закладу є п'ять заступників, то потрібно залишити одного-двох. Нас цікавить реальна економія. Якщо керівник не зможе справитися із завданням зекономити кошти, то постане питання, чи він працює на своєму місці.
Зараз немає можливості фінансувати у таких обсягах, як раніше, комунальні структури. Бо можемо зайти у такий колапс, що грошей вистачатиме лише на зарплату та енергоносії. А цього року ми вже передбачили 1,2 млн. грн. на лікування онкохворих дітей в обласній дитячій лікарні, чого в минулі роки не було. Потрібно вивільнені кошти спрямовувати на вдосконалення галузі, аби ми, платники податків, отримували хоча б мінімальні безкоштовні послуги. Але наслідки оптимізації штатів ми відчуємо лише у наступному році. Тому що є процедура: два-три місяці людина повинна пропрацювати, їй потрібно виплатити компенсацію згідно із законодавством.
— Зокрема, колишній начальник управління охорони здоров'я Віталій Бойко зазначав, що у діагностичному центрі штати роздуті на 40%...
— Я не знаю, що робити працівникам діагностичного центру (посади там продавали за 5-10 тисяч доларів), не знаю, хто там чим займається і скільки повинно бути працівників — це питання потрібно вивчити. Керівник закладу подасть пропозиції, профільна комісія опрацює, долучиться громадськість. Ми повинні знайти рішення, яке дозволить нам хоч якісь послуги у цьому закладі отримувати безкоштовно.
— Тобто так звані благодійні внески залишаться? Бо ж обласна рада виділила кошти лише на зарплату та енергоносії для заклад.
— Так, але ми разом з управлінням охорони здоров'я шукаємо спосіб, як зробити, аби кошти пацієнтів йшли саме на витратні матеріали, щоб не було спекуляцій. А далі будемо чекати реформ у медицині. За моєю інформацією, активне впровадження медичної реформи розпочнеться після внесення змін до держбюджету, тобто наприкінці лютого — на початку березня. Хотілося б, щоб діагностичний центр був пілотним проектом цієї реформи.
— А кого ви підтримаєте на посаду головного лікаря діагностичного?
— Все залежатиме від того, яких кандидатів висунуть до наступної сесії. Підтримаю того, хто прийде і скаже, що він зробить у діагностичному центрі. А то змінюють один одного, сідають на золоті яйця і кілька років живуть, нічого не роблячи. Такий підхід мене, як голову обласної ради, не влаштовує. Я хочу бачити результат максимум за рік, а прізвище головного лікаря мене не цікавить.
— Що буде із 14 спортивними школами, які досі фінансувалися з місцевих бюджетів?
— За короткий час просто не змогли знайти коштів на фінансування цих спортшкіл, але до чергової сесії це зробимо і внесемо зміни до бюджетів. Але це має бути фінансування спорту, а не бюрократії у спортивних організаціях. Візьму за приклад одну спортивну організацію: витрати на фінансування її адміністрації — 150 тис. грн., на тренування дітей та виїзди на змагання — 15 тис. грн. У Рівному, наприклад, є сім спортшкіл, які передали у місцевий бюджет. Звісно, заклади не можна закривати, але чи потрібно сім директорів цих шкіл? Можливо, досить і одного на всі.
— Лише обласний бюджет утримує 103 комунальні заклади. Усі вони потрібні?
— Торік ми створили комунальний відділ, чотири працівники якого збирали інформацію про всі установи: який бюджет, скільки працівників, на що витрачають кошти, чим займаються. Цього року робитимемо висновки. На мою думку, є заклади, які потрібно закривати. Поки що називати їх не хочу, потрібно врахувати думку громадськості, аби не спричинити соціальних вибухів. Проте про це стане відомо незабаром.
— На сесії у президії поруч з вами сидів новий голова ОДА Віталій Чугунніков. З попереднім, Сергієм Рибачком, у вас стосунки не склалися. Кажуть, ви вже входите в конфронтацію з Віталієм Чугунніковим також.
— У нас немає конфліктів. З Віталієм Чугунніковим ми були знайомі раніше, стосунки у нас чудові. Відкривати всередині другий фронт — неправильно. Ми налагоджуємо співпрацю, будемо працювати по бюджету — мають бути справедливість, порядок, відсутність корупції. У нас з Віталієм Чугунніковим одні цілі. Мої плечі підставлені йому, як і його мені.
— Вдалося вам вже знайти і спільну мову з депутатами, вочевидь. Затихли розмови про те, що вас потрібно зняти з посади…
— Мене знімали, бо я незручний для багатьох, хто був довгий період у владі, хто мав "прокладки", які отримували кошти з бюджету. Не можу сказати, що всі, але максимум таких схем було прибрано. Моя позиція — за крадіжку з бюджету потрібно руки відбивати. Казали, зі мною тяжко домовлятися. А зі мною не потрібно домовлятися. Хочеш щось зробити нормальне — роби, якщо ти хочеш красти з бюджету — то це не до мене. А хотіли домовитися багато людей.
