На Рівненщині посуха. Криниці сухі, тож людям доводиться по воду ходити до сусідів, в яких є артсвердловини або ж централізоване водопостачання. Науковці кажуть, що втішних новин власникам криниць, яких найбільше у селах, чекати не варто.
— З криниць ми п'ємо ґрунтові води, які є кращими за міжпластові або ж артезіанські, що на Рівненщині мають надлишок заліза. Але це у тому випадку кращі, якщо поряд з криницею немає забруднювачів — промислових підприємств, хлівів, септиків і т.п. Проблеми маємо тільки з ґрунтовими водами, запасів артезіанських вод вистачає, тож хвилюватися мешканцям Рівного, що у них з кранів може зникнути вода, — не варто. Рівненщина географічно розділена на дві частини: лісостепову зону і Полісся, яке розпочинається від широти Олександрії Рівненського району. На поліській низовині ґрунтові води — неглибоко від поверхні. І загалом там свій унікальний клімат: через величезне випаровування і відсутність регіональних вітрових потоків — часті опади. Натомість на півдні області ґрунтові води мають обмежене поширення, залягають глибоко і прив'язані до річкових долин. Ґрунтові води в основному поповнюються за рахунок опадів, тому зміни клімату впливають і на рівень води у криницях. Наразі ми переживаємо маловодні роки. Науковці помітили, що повноводні та маловодні роки чергуються з періодичністю 11 років. За останні два роки рівень опадів різко зменшився. Якщо до 2014 року у липні-серпні в області випадало 75 мм дощів, то у 2014 році у липні було лише 2,1 мм, у серпні — 0,4 мм опадів. Місцями дощів взагалі не було або ж були раптові зливи, які не впливають на рівень ґрунтових вод, бо не встигають їх досягти, а стікають одразу у річкові долини. Найкориснішими для поповнення води у криницях є помірні і затяжні дощі. І якщо на Поліссі ґрунтові води поповнюються після дощів швидко, то на півдні області, де до ґрунтових вод від поверхні може бути 30-35 метрів і де безводні лесові ґрунти, значно повільніше. Аби на півдні області води у криницях стало знову вдосталь, може знадобитися один-два повноводних роки. На півночі, окрім того, негативно впливають на водний баланс бурштинокопачі, які змішують шари ґрунтів і ще й мастилом від мотопомп забруднюють воду. Тому аби вирішити проблему з водою, потрібно, по-перше, почати бережливіше ставитися до води. На півночі — відновити роботу меліоративних систем, бо ж навіть проста канава має вплив на ґрунтові води, що за 300 метрів від неї. А на півдні області найкращий вихід — переходити на централізоване локальне водопостачання: або спорудити свердловину на село, або користуватися збереженими колгоспними свердловинами з баштами Рожновського, які очищають артезіанську воду від надмірної кількості заліза. З Острозького району, наприклад, вже є звернення щодо побудови централізованого водопостачання в одному селі. Це перспективно, бо невідомо, як надалі вестиме себе клімат, а тому чекати води у криницях, особливо які на горбках, не варто. До слова, поясню, чому в одного сусіда криниця може швидко пересохнути, а в іншого рівень води буде достатнім. У декого криниця може бути збудована на так званій верховодці, тимчасовому пласті води, який залягає на глині. Глина не пропускає воду, тож запасів верховодки може вистачити на три посушливих місяці, а може, й на рік.Зникає вода не тільки у криницях, а й у водоймах. За останні три роки рівень води у річках області впав на 1-1,5 метра. А за останні 10 років не вийшла з берегів жодна річка, тобто область фактично забула про повені. Невеликі річки та струмки взагалі попересихали.
