Звичні музеї — безнадійно застарілі, потрібні нові принципи, щоб не копіювати радянські стандарти. Тож нові заклади мають бути інтерактивними, більш цікавими для молоді та концентрованими на якійсь конкретній тематиці. Зокрема, у Рівному пропонують створити музей відомого художника УПА Ніла Хасевича, перш ніж такий з’явиться ще десь, на Волині. Тим більше, що Рівне — єдиний обласний центр в Україні, де досі немає власного художнього музею.
Рівненські колекціонери мають унікальні речі, пов’язані з Нілом Хасевичем — у тому числі знайдені у сховку листівки, одну з яких продали з аукціону за 100 тисяч гривень. Для облаштування музею готові шукати грантові кошти. От тільки проблема, а де ж його розмістити?
Микола Бендюк, краєзнавець, співавтор ідеї:
— Із 1943 по 1950 рік Ніл Хасевич починає працювати у криївках в лісі й «воювати» різцем. Він створив дуже багато листівок. Різав кліше, з тих кліше робилися відбитки. Вони розходилися тиражами 2–5 тисяч. Їх вираховували спочатку німці, потім енкаведисти — спалювали, знищували. Але Хасевич знову і знову відправляв їх у Львів, у Тернопіль, вони друкувалися. І люди бачили, що УПА діє. Коли декілька листівок передали до Європи, а там зібралися делегати на сесію ООН, їм їх роздали — отак вони і побачили, що є ще війна українського народу за своє визволення! Таким чином українська діаспора показувала: треба підтримувати Україну. Про це дізнався Сталін, і дали вказівку знищити цього художника... Ми знайшли в одній з хат пакунок, де були такі листівки, які отримували делегати. Ми їх відреставрували. Частину роздали, подарували державним музеям, але одну виставили на продаж на аукціоні в академії і її викупив за 100 тисяч працівник посольства, щоб подарувати послу однієї іноземної держави, яка нам зараз активно допомагає. Ми знайшли чотири різновиди листівок: деякі можна було побачити на виставці в органному залі, але насправді їх є набагато більше. Залучили своїх друзів-колекціонерів: вони готові дати більше експонатів на те, щоб в майбутньому створити музей Ніла Хасевича у Рівному.
До слова, ми почали процес відтворення образу Ніла Хасевича. От у нас в місті стоїть погруддя — то він на ньому більше схожий до російського царя Олександра ІІ! А Дмитро Крохмалюк на основі різних фотографій пробує створити 3D-реконструкцію Хасевича, яким він був. Найближчим часом зможемо створити віртуальну скульптуру, і вона буде першою в Україні.
Готові відкрити музей там, де міська влада запропонує. Нам сказали, що підуть назустріч. Колекція в нас і в наших друзів уже є, можемо показати. Скажімо, ті ж експонати в музеї «на Гірці» — це наші, Фонду реставраторів України. Музей застарів, бо одне й те саме. А більше трьох років експозиція не може існувати, її треба кардинально міняти, щоби люди знову йшли. Співпраця між приватними колекціонерами і міською владою є в багатьох містах. Якщо буде сприяння дати приміщення і створити музей Ніла Хасевича, ми готові долучатися, надати експонати.
Нам були пропозиції зробити біля музею «на Гірці» — де зараз знаходиться управління парків. Там на першому поверсі є маленьке приміщення. Зрозуміло, що ми не зможемо там розміститися. Хороші речі потребують уваги. Ту саму листівку за 100 тисяч треба показати у великому розмірі, зробити діджиталізацію. Можливо, додати звуки війни, візуалізацію — якісь моменти, які б цікавили відвідувача, що приїхав здалеку і не розбирається в темі. Бо це ми, спеціалісти, розуміємо, якою цінною є оця маленька листівка, а для відвідувачів треба простір. Поки що можна буде зробити й там, на тому першому поверсі. Але оцей коридор і малесенька кімнатка біля туалету — трохи замало місця. Якщо ще третю кімнатку там віддадуть, можна зробити криївку в Рівному, щоб зайти до Хасевича і подивитися, як він жив у тій криївці захований… Не знаю, чи складеться, але пропозиції такі.
Луцький краєзнавчий музей має в рази більшу колекцію, бо їм СБУ передало те, що було у них. І вони теж думають, щоб створити чи музей, чи виставку. Але Хасевич — наш, він народився тут, він загинув у селі Сухівці, що біля Клеваня. Ніл Хасевич пов’язаний з Рівним, треба «закріпити» його за містом. Якщо не закріпимо за собою, хтось все ж таки забере цю столицю, бо Волинь велика.
Олена РАКС.
