2 травня у зоні ООС помер Сергій Шершак, командир роти 130 окремого розвідувального батальйону. У 53-річного старшого прапорщика розірвалося серце.
Сьогодні померлого привезли додому, у Рівне. Рідні та побратими хочуть, аби Сергія, людину, яка понад три роки провоювала, яку у роті називали «батьком», поховали на Алеї героїв, що на кладовищі «Нове».
- Сергій не пив, лише курив багато, бо переживав за всіх, він був як батько для інших військовослужбовців,- розповідає Ігор Пюрко, який зателефонував до РВ. – Сергій пройшов війну в Афганістані. Коли почалася війна в Україні, сам пішов до військкомату, але його спершу й брати не хотіли. Мовляв, застарий… Таки вирвався, вже десь років 3-4 в окопах сидів. Тому ми й просили міського голову Володимира Хомка, аби він дозволив похоронити Сергія на Алеї героїв, адже Сергій заслужив на таку почесть. Проте міський голова відмовляється. До нього вже телефонували і депутати, і військові, навіть командувач об’єднаного оперативного штабу ЗСУ Сергій Наєв просив, проте Хомко відмовляється. Каже, щоб писало письмову заяву командування, а тоді депутати будуть вирішувати. Але Сергія сьогодні вже будуть хоронити. На другу годину похорон у Тинному.
Міський голова Рівного Володимир Хомко зазначає, що співчуває утраті, проте у цій ситуації є своє «але»:
-Ні технічних, ні фінансових проблем, щоб похоронити будь-кого на Алеї героїв, немає. Є лише етична сторона. Ми домовилися хоронити на Алеї героїв лише тих, хто загинув під час бойових дій на фронті. Людина, за яку просять, померла природною смертю. З огляду на те, що це питання делікатне і таких питань буде багато (людей, які можуть померти, які були в АТО і які достойні, буде кілька тисяч), я винесу це питання на позачергову сесію у вівторок. Як депутати проголосують, так і будемо хоронити. Втручатися у це питання я не буду.
Я дав доручення своєму профільному заступникові Олексію Хмилецькому, щоб померлого похоронили у найкращому місці на будь-якому відкритому кладовищі міста, яке виберуть рідні. Окрім Алеї слави, бо там ми хоронимо лише загиблих під час бойових дій. Рідні спершу захотіли на Басовому Куті - і місце було надано, потім захотіли хоронити на кладовищі у Тинному з проханням, щоб залишили ще місце для старенького батька. Ми усе організували.
