Рівенщина бачила багатьох прем’єрів. Усі вони (звісно, з певними особливостями) теж уважно знайомилися із ситуацією в поліському краї, робили деякі обіцянки і навіть... давали окремі доручення. Щоправда, обіцянками народ наш годували давно. Звикли навіть можновладці до такого спілкування з народом, той у відповідь приказку придумав: «на обіцяне три роки чекають». Щодо доручень — справа інша. Окреме доручення за результатами поїздки в область — явище якщо не унікальне, то, погодьтеся, доволі рідкісне.
Рівенщина бачила багатьох прем’єрів. Усі вони (звісно, з певними особливостями) теж уважно знайомилися із ситуацією в поліському краї, робили деякі обіцянки і навіть... давали окремі доручення. Щоправда, обіцянками народ наш годували давно. Звикли навіть можновладці до такого спілкування з народом, той у відповідь приказку придумав: «на обіцяне три роки чекають». Щодо доручень — справа інша. Окреме доручення за результатами поїздки в область — явище якщо не унікальне, то, погодьтеся, доволі рідкісне. Тому і цікавим видається документ, який минулої п’ятниці з’явився у надрах департаменту діловодства секретаріату Кабміну. Тим більше, що документ під назвою «окреме доручення прем’єр-міністра України» безпосередньо стосується Рівенщини і підготовлений за результатами робочої поїздки Віктора Януковича до нашої області. Можна тільки дивуватися злагодженості й чіткості роботи неповороткого, на перший погляд, механізму вищої виконавчої влади. Пройшов тільки тиждень з часу поїздки. За цей короткий проміжок часу відбулося стільки всього, що, напевне, не залишило байдужим жодного українця. Стільки бруду і провокацій, стільки неприємних сюрпризів українська політика ще не дарувала. Дійшло до того, що почалися розмови про зрив виборів, який нібито готується на замовлення невідомих «режисерів» невідомої політичної «вистави». На телеекранах — куди не глянь — всюди стурбовані обличчя розповідають нам, нерозумним, про введення військ до столиці, про запровадження надзвичайного стану. Подивишся на такі пристрасті — жах охоплює, робити нічого не хочеться. Але, виявляється, всілякі там розмови про очікувані катаклізми — тільки плід хворобливої уяви власників стурбованих телеоблич. Життя продовжується, мешканці міських багатоповерхівок чекають на тепло, село чекає на газопроводи і державну допомогу, молодь чекає на житлові кредити — всього і не перелічиш. В «окремому дорученні» знайшли відображення різноманітні проблеми — від ремонту дороги Рівне-Бармаки (не дивуйтеся — наші дорожники, видно, недогледіли) до збільшення видатків на придбання ліків для «чорнобильців» та інвентаризації боргів із заробітної плати на підприємствах-банкрутах, від виділення санітарного автомобіля для медичної амбулаторії в селі Здовбиця до збільшення обсягів видання україномовних підручників для вищої школи. Широта вражає. Хоча, напевне, саме так і повинен виглядати державний підхід державного менеджера — згадати все, передбачити ймовірне і зробити можливе. У документі за підписом Януковича дається, зокрема, доручення під час підготовки пропозицій щодо переліку об’єктів, будівництво яких у наступному році буде фінансуватися з державного бюджету, передбачити виділення фінансових ресурсів для завершення будівництва загальноосвітніх шкіл №3 у Здолбунові та №17 у Рівному, другої черги Рівенського обласного онкологічного диспансеру, навчально-лабораторного корпусу РДГУ та гуманітарного корпусу Острозької Академії, спорудження підвідних газопроводів до сільських населених пунктів. За рахунок бюджету також планується збудувати магістральні газопроводи-відводи до селищ Соснове та Смига, сіл Верба і Підлужжя Дубенського району. Нарешті буде покладено край «ганьбі обласного масштабу», коли райцентри Володимирець і Зарічне ще і досі не підключені до газопроводів. «Ну то й що? Подумаєш, у бюджеті, та ще й наступного року. Коли то буде...» — може заперечити «всезнаючий» скептик. Але зауважте: урядовців зобов’язали працювати з парламентом так, щоб головний фінансовий документ держави — бюджет 2005 року — був прийнятим ще до виборів. «Ми свідомо беремо на себе таке зобов’язання і таку відповідальність. Ми повинні виконати це завдання, жодних сумнівів у цьому не має бути» — категорично заявив прем’єр на засіданні уряду цього тижня. Тобто якщо Верховна Рада погодиться з Кабміном, доручення прем’єра щодо виділення додаткових коштів для Рівенщини стане законом. Економіка країни зростає, про недофінансування бюджетних програм, схоже, почали забувати, тому вже наступного року кошти в потрібному обсязі в область надійдуть. Від хазяйновитості місцевої влади залежатиме тільки, наскільки швидко у нас згадані в дорученні школи, навчальні корпуси і лікувальні заклади з’являться. Адже передбачається, що і місцеві органи влади візьмуть на себе частину витрат на спорудження соціально-важливих об’єктів. Звісно, є декілька «якщо». Точніше, одне «якщо» — якщо не втрутиться «велика» політика і «великі» інтереси окремих діячів. Чого дивуватися? Іде передвиборча кампанія, потрібно про себе заявити, потрібно себе показати, щось сказати (бажано дуже голосно), щоб виборці запам’ятали. А для такої мети кращого місця і засобу, ніж парламентська трибуна і годі вигадувати. Тож не виключено, що бюджет намагатимуться провалити. Як то кажуть, «чим гірше, тим краще». Звертаючись до таких «горе-політиків», яких, до речі, нерідко можна зустріти не лише в сесійній залі парламенту, але й у регіонах, Віктор Янукович нещодавно сказав: «Завдяки таким, як ви, і в попередні роки ми мали багато проблем, тому що ви працювали, шукаючи у когось в оці смітинку, не помічаючи, що у власному оці — ціла колода. Тому ми й зобов’язані сьогодні замість вас виправляти ситуацію, замість вас повертати борги людям. Сьогодні треба будувати сотні кілометрів газопроводів, а ви ж їх не будували до цього...» Дійсно, сьогодні треба будувати. І чи не основною проблемою державного будівництва є строкатість українських регіонів. Ну, хоча б взяти нашу область. Традиційно вона була і залишається дотаційною. Чи довго так триватиме — покаже час. Які причини — об’єктивні чи не зовсім спричинили таку ситуацію — питання вже не актуальне. Зараз для Рівенщини, особливо для її сільського господарства, необхідні великі інвестиції. Найкращий і поки що єдиний інвестор — це держава. І, схоже, розуміння цього з боку уряду ми вже маємо. Адже прем’єр доручив відповідним міністерствам вжити заходів для активізації робіт з вапнування землі на Поліссі, надання допомоги сільськогосподарським підприємствам Полісся за рахунок відповідних бюджетних програм з метою підвищення їх рентабельності. «Ми повинні створити рівні умови для економічного розвитку регіонів України», — сказав цього тижня журналістам прем’єр-міністр України. Торкаючись питання передачі повноважень регіонам, глава уряду наголосив на тому, «що реформа назріла, вона необхідна і її треба розпочинати». Відповідаючи на запитання журналістів щодо доцільності створення спеціальних економічних зон, Віктор Янукович зазначив, що є регіони економічно розвинені, є також такі, що «хворіють», тобто з депресивною економікою. Українське законодавство передбачає створення територій пріоритетного розвитку, тобто зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності. Саме такий гнучкий механізм дозволяє виправити строкатість у розвитку регіонів, сказав глава уряду. На думку прем’єр-міністра, необхідно, щоб цей механізм запрацював дієвіше. «Треба, щоб місцевим органам влади ми давали більше можливостей працювати в цих напрямах, передаючи їм відповідні важелі», — наголосив Віктор Янукович. Масштабні завдання, поставлені урядом, примушують і місцеву владу активніше працювати, шукати нові шляхи вирішення проблем. Сам-один прем’єр нічого не зробить, йому потрібна кваліфікована команда. Так само як наодинці він не вирішить всіх регіональних питань. Віктор Янукович зазначив на останньому засіданні уряду: «На жаль, сьогодні ми повинні доопрацьовувати там, де недостатньо попрацювали на місцях. Під час своїх поїздок до регіонів я вислухав багато скарг на такі недопрацювання. Навіть в елементарному: там дах не відремонтовано, там дорога розбита... Це що, прем’єр-міністр повинен ремонтувати дах? А де ж місцеве керівництво? Чому про людей не дбає?». Рівенщина бачила багатьох прем’єрів. Усі вони (звісно, з певними особливостями) теж уважно знайомилися із ситуацією в поліському краї, робили деякі обіцянки і навіть... давали окремі доручення. Але говорити про соціальний контракт посадовця найвищого рівня із звичайною людиною ніхто не наважувався. Прем’єр Янукович наважився: «Людина, якій виявить довіру український народ і яка стане в майбутньому Президентом, має укласти своєрідний соціальний контракт з українським народом і відповідати та звітувати за його виконання». Що ж, будемо вважати, що соціальний контракт з мешканцями Рівенщини прем’єр вже виклав у своєму дорученні. Пересвідчитися у його виконанні зможемо вже незабаром, вже цього року. І коли ми дізнаємося, що додаткова субвенція на фінансування у 2004 році інвестиційних проектів буде спрямована на реконструкцію школи-інтернату в селі Олександрія, а держрезерв додатково закупить у селян Рівенщини 5 тисяч тонн жита і 5 тисяч тонн пшениці, то, значить, що перші пункти соціального контракту виконуються.
