Олександр Ковальчук, який торік пройшов від Рівного до Верховної Ради, виявився ще й художником! Це стало відомо після того, як він повідомив у своїй декларації, що володіє, окрім іншого, логотипом міста Рівного. Нагадаємо читачам, що логотип, без якого Рівне спокійно жило сотні років, став раптово потрібен, аби «освоїти» разом з Любліном понад 300 тисяч євро, або десять мільйонів гривень, які чотири роки тому виділили на це структури Євросоюзу. Після того, як розробники, яким міська влада заплатила гроші, показали свій варіант, довелося робити новий, вже безплатно. Його і було невідомо навіщо затверджено міською радою. Реально цей логотип нічого не коштує, тому що аж ніяк не додає вартості предметам, на якому його малюють. Навіщо він тоді нардепу Ковальчуку, який просто так нічого не робить? Може, Європа під цей логотип знову дасть кілька сотень тисяч?
Михайло Юрчук, активіст:
— Коли почався процес розробки нового бренду Рівного, то я на волонтерських засадах розробив свій проект логотипу. Робив це винятково за ідею, а виявилось, що люди, які йшли до перемоги в конкурсі, уже зареєстрували цей бренд. Це дуже негарно. Адже тоді у фінал вийшов мій логотип і цей. Однак я погодився зняти своє напрацювання, щоб не відтягувати голоси, і виграв саме цей логотип. Якби організатори цього альтернативного конкурсу знали про таку підступність певних учасників, то було б по-іншому. Бо тоді сотні дизайнерів абсолютно безкоштовно робили щось хороше, а переможці з самого початку схитрували.
Юрій Трачук, патентний повірений:
— Нардеп його задекларував, бо є одним із трьох його розробників. Тобто у процесі творення була його частка творчого внеску. Потрібно зрозуміти, що інтелектуальна власність — це теж інститут. Після розробки автори логотипу нікому не дарували його. Так, його виносили для голосування на сесію міської ради. Однак всі ці дії не замінюють первісне право власників. Громада цей логотип не розробляла, а кожен об’єкт інтелектуальної власності має своїх творців. Тож група розробників його задекларувала та є його повноправними власниками. Ніхто чужого не привласнював. Оскільки нардеп є власником об’єкта, тому мусив його вказати у декларації. Він не заявляє поки нікому жодних претензій. Громада Рівного може розпоряджатися логотипом, але тільки відповідно до регламенту, який розробили власники логотипу.
Якщо є якісь стандарти використання, то логічно припустити, що хтось їх контролює. Виконком міг бути суб’єктом власності, проте це тоді було нікому не цікаво. Ніхто за цим не звертався. Те, що міська рада Рівного голосувала за затвердження графеми, взагалі не означає набуття на неї права. Більше того, вона жодного разу не зверталася з приводу логотипу до його власників.
Олександр Ковальчук, нардеп:
— Логотип належить місту, громаді Рівного та усім, хто його винайшов. У логотипа немає власника. Його абсолютно безкоштовно використовуватиме місто. Логотип було зареєстровано лише з тією метою, щоб захистити від можливого захоплення кимсь, хто міг би цим скористатися у своїх цілях.
На час розроблення логотипа я був головою громадської організації «Простір». Як тільки ми закінчили процедуру реєстрації логотипа, то звернувся до міста, щоб воно зареєструвало його собі, взявши на нього права. Однак представники міста мені відповіли, що це довга процедура. Треба приймати якесь рішення, за це голосувати і виділяти гроші. Оскільки місто не захотіло цього робити, то було вирішено зареєструвати логотип на тих людей, які мають відношення до його створення. Так ми убезпечили логотип від можливих посягань. За реєстрацію я заплатив із власної кишені.
Щодо резонансу, то цю ситуацію розкручують прихильники Петра Порошенка, які всюди пишуть, що це зрада. Як тільки місцева влада звернеться, то все буде переоформлено. З цим проблем узагалі не буде. Вийшло банальне непорозуміння. Хотілося б, щоб процес передачі прав на логотип відбувся уже після виборів новій міській раді та новому міському голові.
Сергій Ющишин, один із представників ініціативної групи з розробки альтернативного бренду міста:
— Не думаю, що Олександр Ковальчук мав якісь злі умисли щодо бренду Рівного. Весь цей час всі могли користуватися ним. Так, звісно, це неправильно та неприпустимо, що він його зробив своєю власністю. Але в нього як громадянина є права, і він своїм правом безперешкодно скористався. Це міг зробити будь-хто. Де тоді, власне, позиція міста? Чому відповідальні чиновники в день оголошення переможця конкурсу не розпочали процедуру реєстрації торгової марки? Тоді б ніяких проблем не було. Але! Єдиною його зараз правильною позицією було б, щоб він терміново передав всі права на бренд Рівного громаді міста. Не розумію, чому він до сих пір цього не зробив.
Володимир Хомко, міський голова:
— Про те, що логотип задекларували, я дізнався тиждень тому. Скажу відверто, що це для мене було несподіванкою. Коли здійнявся скандал за декларування логотипа, то Олександр Ковальчук прийшов до мене і сказав: «Якщо буде потреба, то я передам місту право використовувати логотип».
Зараз цей логотип як бренд Рівного дуже багато використовують, але роблять це фактично без дозволу. Його можна зустріти на різній продукції. Зауважу, що у 2016 році самі активісти взяли за нього відповідальність на себе, розробляли, організовували різні голосування, а потім представляли на сесії. Коли розроблялися кільця, то ми просили в цих же активістів взяти участь у розробці бренду міста. Але ніхто принципово не хотів приходити. Після розробки кілець вони уже зробили розголос та принесли нову емблему. Депутати її погодили, на цьому тоді усе й завершилося.
Довідка «РВ»: Наше місто разом із польськими колегами виграло грант під назвою «Розвиток малого і середнього підприємництва міст Рівного та Любліна». Його розмір становив 336357 євро. За ці гроші місто Рівне разом з Любліном мало розробити свої бренди, щоб просувати їх серед бізнесу. Бренд Рівного був розроблений у вигляді двох кілець — зеленого та жовтого, які збурили громадськість. 31 березня 2016 року міська рада Рівного замість кілець затвердила альтернативний бренд, розроблений громадськістю. Цей логотип є власністю його розробників — Олександра Ковальчука, Андрія Цьося та Анастасії Хмари.
Богдан СЛОНЕЦЬ.
