Вже не вперше дубенчанин Валерій Потапчук дивує краян свою творчістю. Цього разу талановиті руки майстра змайстрували храм.
Потапчук Валерій не лише працює із молоддю у Будинку дітей та молоді та є депутатом Дубенської міської ради, а й доволі творча особистість. Мало хто знає про захоплення чоловіка, який полюбляє будувати мініатюрні замки із природного каменю, повідомляє у Фейсбуці Ксеня Галицька у блозі “Знай більше”
Спершу пан Валерій створив новий замок.
- Давно хотів спробувати щось нове у своїх роботах. Попросив Сергія Яковчука, щоб допоміг вирізати дерев’яні деталі колон, нові вікна з рамами для форм. Він погодився. Зробив ескіз, підібрав основний камінь і до роботи. Самому було цікаво як вийде. Як вийшло судіть самі. Форми зробив під дерев’яні вироби, щоб колони вилити з гіпсу, потім пофарбував, – розповідає Валерій Потапчук. Зараз цей замок прикрашає подвір’я майстра-депутата.
А все починалося з того, що кілька років тому Валерій Потапчук зробив невеличку водойму біля власного будинку і захотів прикрасити її чимось особливим. І захопився будівництвом унікального замку.
– Побачивши мій замок сестра попросили їй теж виготовити щось подібне. Я зрозумів, що це не залишає байдужим людей і захоплює їх. Зараз я знов для сестри виготовляю «пам’ятку архітектури», бо попередню їй хтось поламав. Видно, досліджував що і як там зроблено. Також в свій час, на замовлення Леоніда Кічатого, я виготовив для Державного історико-культурного заповідника міста Дубна 12 замків. З часом і там люди їх поламали, хоча ще декілька стоїть поблизу палацу Любомирських, – зауважив пан Валерій.
А ще митець каже, що минулі два роки не працював над замками, але зараз знову приступив до роботи. Для основи чоловік обирає великий плоский камінь, який надихає на подальшу працю.
– Саме камінь визначає форму майбутнього замку. Далі роблю креслення і творю, як підказує душа, – зауважив майстер.
А цього разу талановиті руки майстра змайстрували храм. Про свою працю митець каже: "Ніколи не думав, що захочеться заробити храм. Та після сюжету про те, як мармони знищили гектар скверу у Києві, щоб побудувати собі церкву останніх днів виникло таке бажання. Логіка їх зрозуміла: знищити все навколо, щоб прийшли останні дні. Хоча судячи з того, як цього року випалювали заплави та ліси в Україні ми також марамої. Так і створив собі храм - Віри - що ми подаємо вірус і будемо здорові. Надії - що наші хлопці перестануть гинути у російсько- українській війні, і вона закінчиться перемогою. Та Любові до Бога".
