У минулому номері «РВ» ми розповідали про те, що начальник управління боротьби з організованою злочинністю Василь Коваль обурений роботою рівенських судів, з яких затримані ними злочинці виходять на волю. Для прикладу пан полковник навів журналістам справу міського голови Радивилова Миколи Карапетяна, якого правоохоронці вважали організатором злочинного гурту та вимагачем, проте Рівенський міський суд його цілковито виправдав.
У минулому номері «РВ» ми розповідали про те, що начальник управління боротьби з організованою злочинністю Василь Коваль обурений роботою рівенських судів, з яких затримані ними злочинці виходять на волю. Для прикладу пан полковник навів журналістам справу міського голови Радивилова Миколи Карапетяна, якого правоохоронці вважали організатором злочинного гурту та вимагачем, проте Рівенський міський суд його цілковито виправдав. Адвокат Миколи Карапетяна Володимир Цуняк оприлюднив свою точку зору стосовно заяви начальника УБОЗу: — Начальник УБОЗу повинен у першу чергу поважати закон і ним керуватись, а також статтями 62 Конституції України, ч.1 статті 11 Загальної декларації прав людини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, ч.2 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, прийнятих 21 сесією Генеральної Асамблеї ООН 10 грудня 1966 року, ч.2. статті 15 КПК України, які закріпили основний принцип презумпції невинуватості людини. А це означає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, який би набрав чинності. До остаточного вирішення кримінальної справи та встановлення обвинувального вироку суду винуватості особи у вчиненні злочину не можна поводитись з нею, як з винною, а також публічно і в будь-яких офіційних документах та виступах посилатися на її винуватість. Оскільки немає обвинувального вироку, який би набрав чинності та визнав міського голову Радивилова Миколу Карапетяна винним, Василь Коваль не мав ні морального, ні законного права називати його керівником злочинного гурту, тим більше якщо врахувати те, що вироком Рівенського міського суду він був виправданий. Василю Ковалю варто було б звернути увагу на те, яким чином фальсифікувалася ця справа. Слідчим, який вів цю справу, було сфальсифіковано десятки процесуальних документів, що було доведено в судді. І суд відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу повинен був поставити перед прокурором області питання про порушення кримінальної справи стосовно слідчого. Разом з тим, ті самі судді, яких ганьбить Василь Коваль, фактично захищаючи честь мундира УБОЗу, цього не зробили. Тим часом слідчий по справі фактично переховувався від суду, і , мабуть, УБОЗу про це дуже добре відомо. Слідчого так і не допитали в суді. За півроку він на засідання так і не потрапив, як не потрапили туди з невідомих причин і два свідки під псевдонімами, які були основою обвинувачення в частині організованої злочинної групи під керівництвом Карапетяна. А оскільки суд не зміг перевірити їхні свідчення, то як докази вони використані бути не могли. Якби слідчі виконували всі вимоги КПК та Конституції України, які проголошують, що обвинувачення не може грунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, то Василь Коваль таких би заяв ЗМІ не робив. По справі було проведено понад 20 експертиз, і лише дві з них — були проведені у установленому Законом порядку, решта — призначені та проведені з грубим порушенням вимог статті 197 КПК України, а тому як доказ використані бути не можуть.
