Реалізація ідеї «Великого Рівного», яке за планами чиновників мало розростися за рахунок приміських сіл і, зокрема, Квасилова, схоже, відкладається. Фахівці кажуть: потрібно спочатку довести до ладу понад 2 тисячі гектарів землі в Новому Дворі та Тинному, які вже відійшли до міської території, а тоді вже зазіхати на сусідню землю. Намірами розширити територію Рівного пояснюють те, що довгий час Рівненський міськвиконком зволікає з погодженням генпланів розвитку прилеглих сіл. І лише нещодавно такі документи було підписано для Обарова, Великоомелянської сільської ради і Квасилова.
Голова Квасилова Дмитро Крет розповів, що генплан селища був розроблений ще торік: — На його розробку селищна рада виділила 50 тисяч гривень і 5 тисяч додатково на проходження експертизи. Представники архітектурно-містобудівної ради не мали особливих зауважень до генплану. Єдине, що не дозволили, — включати в межі Квасилова ділянку близько 25 гектарів, що розташована за об’їзною дорогою поблизу Рівного. На цьому процес зупинився. З управління з питань будівництва та архітектури при ОДА повідомили, що генплан Квасилова буде ухвалено лише в разі погодження з Рівненським міськвиконкомом як суміжною адміністративно-територіальною одиницею, що має пріоритет розвитку як обласний центр. З цього можна було зрозуміти, що поки міськвиконком не вирішить усі свої земельні питання, генплану нам не бачити. Знаю, що не лише Квасилів зіштовхнувся з подібною проблемою. Жоден з населених пунктів, що знаходяться по периметру Рівного, межуючи з обласним центром, не може затвердити свій генеральний план. Я мав розмову з головами цих сіл. Вони говорили, що погодити необхідну документацію ніяк не вдається. Чому генплан є важливим для Квасилова? Якби був такий документ, можна було б змінити межі селища, що дозволило б як мінімум у двох місцях розбити нові земельні ділянки для індивідуальної забудови. Генплан розв’язав би також і багато інших проблем. Крім того, уже розпочалася робота зі зміни статусу Квасилова з селища на місто. А без генплану завершити її неможливо. Олег Трофімчук, директор Рівненської філії Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» пояснює: — В законодавстві є положення, згідно з яким усі приміські населені пункти змушені погоджувати план розвитку своїх територій з містоутворюючим ядром. На це є свої причини. Мешканці приміських населених пунктів, і Квасилова зокрема, мають змогу користуватися інфраструктурою міста, міськими центрами торгівлі та обслуговування, а також більшість з них їздить на роботу до обласного центру. Ще одним з привілеїв таких сіл та селищ є доступність їхніх земель. Приміром, мешканець міста може отримати землю в приміському населеному пункті, а за це місцева влада матиме не лише кошти, а й попросить допомогти з газифікацією або ж прокласти дорогу. Таким чином, покращується благоустрій приміських сіл та селищ. Що стосується генпланів інших сіл, що розташовані поблизу Рівного, то тут, як то кажуть, найшла коса на камінь. Говорять, що серед чиновників міської влади є люди, які зацікавлені в реалізації кимсь скуплених паїв жителів сіл Новий Двір та Тинне. Тому розширення меж приміських сіл для них — це конкуренція. Це також додає напруження у відносини між містом і приміським населеним пунктом. Міські чиновники завжди можуть знайти формальну причину, а можуть і прямо сказати, що межі населених пунктів мають бути лише до цих пір, а усе інше — це землі, що в майбутньому належатимуть Рівному. Що ж стосується Квасилова, то згідно з одним із проектів на його території заплановано мікрорайон заводу «Рівнесільмаш». Існує проблема — місто за об’їзну дорогу не піде, адже по цій території проходить магістральний газопровід. Саме тому, гадаю, не було жодних підстав не погоджувати генплан, адже Рівне не має можливостей приєднати до себе Квасилів. Що стосується розширення меж міста, то дійсно, такі розмови були. Вони виникали при розробці генплану Великоомелянської сільської ради, а також села Обарів. Нам свого часу навіть хотіли виділити гроші на розробку приміської зони з розрахунком на розширення меж міста. Було бажання приєднати до Рівного також окремі землі Великожитинської, Шпанівської та Городоцької сільських рад. Немає нічого дивного у тому, що подібні питання порушуватимуться і в майбутньому. Але варто не забувати про дві тисячі гектарів неосвоєних територій в межах міста. Це землі, які були роздані на паї мешканцям Тинного та Нового Двора. Спочатку потрібно освоїти ці землі, а вже потім претендувати на нові. Поки не будуть освоєні території в межах Рівного, ніхто не дасть дозволу на розширення меж міста. Насамперед потрібно знизити вартість ділянок в межах Рівного. Тоді вони швидко освояться і лише після цього можна буде претендувати на приміську територію. Начальник управління містобудування та архітектури Рівненського міськвиконкому Михайло Гоцур повідомив: — Кілька днів тому генеральний план Квасилова підписано. Усі розмови про нібито зацікавлення міської влади питанням розширення меж Рівного не відповідають дійсності, адже окрім квасилівського, ми не так давно погодили генплани Обарова та Великоомелянської сільської ради.
