25 років у ці дні виповнюється Рівненській обласній школі вищої спортивної майстерності. Ця структура лише називається школою, насправді її «школярами» є усі провідні спортсмени Рівненщини. За чверть століття вона підготувала 7 заслужених майстрів спорту України. Очолює Рівненську ОШВСМ учасник Олімпійських ігор у Сіднеї, призер чемпіонату Європи Леонід Камлочук.
Леонід Камлочук
— Чи не найголовніше питання, чому Рівненщина за стільки років не може здобути олімпійську медаль?
— Не вважаю, що це щось не так саме в нашій області. За роки Незалежності у нас було чимало четвертих місць. А кожне четверте місце — це колосальна підготовка. Напевно, Фортуна була проти нас. Не скажу, що дайте мені мільйон — і буде олімпійський чемпіон. Ось є, наприклад, веслувальник з Дубна Тарас Міщук, який у Ріо виборов медаль. Він був у нас в ОШВСМ, але потім захотів переїхати до Львова. Хоча, як на мене, ми б йому забезпечили кращу підготовку. Ця медаль цілком могла бути нашою.
— У нас в області й, зокрема, у вас в ОШВСМ, діє 13 відділень, але не всі види спорту мають належну базу. Як гадаєте, чи варто вкладати гроші у види, які не мають бази?
— Звісно, що база — це той фундамент, на якому будують хату. Але є види, в яких слабенька база, але великі традиції. Наприклад, один з наших пріоритетних видів — легка атлетика, база — стадіон «Авангард», але при цьому ми маємо високі результати. Чи плавання, яке не має 50-метрового басейну. За базою ми не можемо конкурувати зі Львовом, Києвом чи Дніпром, тож доводиться відряджати спортсменів на збори. Веслувальники у Дубні тренуються, поки є річка, яка часто влітку пересихає. У стрільців єдиний на всю область тир.
— А хоча б у когось є нормальна база?
— Більш-менш нормальна ситуація у важкоатлетів, борців, які не потребують особливо складної бази.
— Одним приміщенням питання бази не вирішиш, але, як вважаєте, з чого треба починати?
— Безумовно, що це стадіон з легкоатлетичним манежем. Якщо вдасться зробити реконструкцію «Авангарду» — це буде прорив. Легкоатлети змогли б вийти на новий рівень. І не лише легкоатлети, адже в манежі могли б займатися і представники інших видів спорту. Об'єкт №2 — 50-метровий басейн з трибунами.
— Чому саме з трибунами?
— Це була б чудова реклама спорту. Присутність глядачів надихає на боротьбу. Прикро, що нині на різні обласні змагання у нас ходить дуже мало вболівальників. На жаль, у людей немає культури відпочинку на спортивних змаганнях.
— Чи будуть якісь нові види спорту представлені на найближчих Олімпійських іграх?
— Якщо говорити про найближчі Ігри, а це буде зимова Олімпіада 2018 року, то у нас претендентами традиційно є фрістайлістки. Щодо літніх Ігор, то нині складно спрогнозувати. Напевно, будуть представлені ті ж види, що й у Ріо — легка атлетика, кульова стрільба, плавання. Можливо — веслування. Наші веслувальники мають доволі високі результати, але біда в тому, що від України в одному виді може поїхати один спортсмен. От, наприклад, Олександр Максимчук в чемпіонаті України програв лише Юрію Чебану, який став олімпійським чемпіоном. Якби були інші правила, то Олександр цілком міг бути в призерах.
— А що ви думаєте про участь тих спортсменів, які їдуть на Олімпіаду, завідомо не претендуючи на високі місця?
— Участь будь-якого спортсмена в Олімпійських іграх — це реклама для країни. От у нас часто сварять тих, хто посів, скажімо, тридцяте місце. Але в якій сфері ми ще тридцяті, може, хіба що в корупції.
— Відкриття відділення в ОШВСМ — це потужний імпульс для розвитку того чи іншого виду спорту. Чи є якісь види, що вже чекають своєї черги?
— На жаль, у нас не вистачає ставок. Я звертався до керівництва області, щоб відкрити відділення стрільби з лука, велоспорту, але сказали, що поки що немає можливості. Радий, що у цьому році відкрили відділення бейсболу. Наші бейсболісти показують високі результати як в Україні, так і на міжнародній арені. Загалом діє 13 відділень.
