Відомий рівненський лікар-анестезіолог Павло Сільковський на своїй сторінці у Фейсбуці зізнався сьогодні своїм читачам у Фейсбуці, що перехворів на Covid-19. Жодних ліків він не приймав. Тільки багато пив і дихав свіжим повітрям. Організм усе зробив сам.
Лікар розповів про перебіг хвороби і як з нею впорався:
- Я теж перехворів на Covid-19. Тепер, коли вже пройшло трохи часу, все позаду і все добре у мене і моїх контактних, можу про це написати публічно. Останній раз, я мав ГРЗ років 7 чи 8 тому і розумів, що до мене причепитися може. Морально був до цього готовий і легко сприйняв цей факт. Загалом, відчуття хвороби тривало десь 4 доби і потім все зникло. На початку це був ніби звичайний ГРЗ: висока температура, боліло горло і не хотілося їсти. Але я примушував себе постійно пити. Тому часто потів і температура знижувалась. А потім все пройшло, але з‘явилося покашлювання, яке теж не тривало довго.
Вже згодом випадково зрозумів, що втратив нюх. Не відмітив точно коли, але за кілька днів він почав повертатися і поступово дійшов до норми. Смак був спотвореним. Кава, яку дуже любив зранку, враз стала неприємною. Це теж відновилося поступово. Але ще десь протягом 2-3 тижнів трималося відчуття неприродної слабкості і втоми. Весь час хотілося сісти, прилягти, відпочити. Хоча перед тим нічого важкого не робив. Але це теж пройшло.
Я не хотів псувати статистику і здавати тести. Зрештою, і сам зрозумів, що це і що робити. Але працюю в лікарні, тому і позитивний, і негативний тести ПЛР підтверджував офіційно. Жодних ліків я не приймав. Тільки багато пив і дихав свіжим повітрям. Організм усе зробив сам. КТ не робив, бо знаю, що пневмонія при ковід є у всіх, хто має симптоми. Але це не така пневмонія, яку лікують антибіотиками. Задишки не було і не було потреби мати радіаційне опромінення, що створює додаткове навантаження на імунну систему. Антибіотиків ні, не приймав.
У мене дома дружина і 5 дітей. Я не ізолювався від них. Ми весь час були разом. Маємо сімейну традицію цілувати дітей перед сном і я не припиняв це робити. Розумів, що діти важко не хворіють і нехай вони теж отримають імунітет. Проте, ні дружина, ні діти не захворіли. Принаймні, симптомів ніяких не було. Але на початку року вся сім‘я, крім мене, мали звичайне ГРЗ. Це дає мені припущення, що при ковіді може існувати перехресний імунітет або спрацював неспецифічний. Одним словом той, який не виявляється і про який говорять, що його немає або швидко зникає. Але він таки є. Знаю, принаймні кілька трудових колективів, у яких були хворі на ковід, але ніхто інший потім не захворів, попри відносно тривалий контакт у закритому просторі. Ці факти викликають припущення стосовно чи то контагіозності віруса, чи того ж таки перехресного імунітету.
За час хвороби я скинув 3 кг і це мене дуже тішить. Звичайний нюх і смак тепер викликають у мене радість і вдячність Богові, хоча раніше сприймалися як буденність. Я радий, що пройшов через цей досвід і можу консультувати людей не лише з позиції теоретика. Будь-яка хвороба задоволення не приносить, але тішить потім відчуття здоров‘я. Після такого досвіду не поділяю песимізму і очікування чогось страшного. Я мав час і консультував сотні людей. В тому числі з цукровим діабетом та іншими супутніми хворобами. Переважно в лікарню потрапляють ті, хто піддалися паніці і здалися морально. Хто вів себе спокійно, дуже часто проходили через домашнє лікування. Не поділяю також позиції страуса ховатися і чекати (окрім деяких категорій людей). Вірус має більше часу чекати і він нікуди не спішить. Тим більше не розумію закриття дитсадків і навчальних закладів. Моя племінниця вже пів року провчилася дома на лікаря. І все-одно перехворіла на той же ковід. Ще трошки - і отримає диплом, може по пошті.
Вважаю, що роздута паніка в результаті принесе більше проблем, ніж коронавірус. І вже пора переключатися на позитивне мислення. Бо для цього є так багато підстав. Не з тим, щоб заперечувати очевидне. А з тим, щоб бачити сонце, яке світить прямо тепер.
