Про підсумки вступної кампанії говорив під час зустрічі з учасниками медіа-клубу "На власний погляд" народний депутат Максим Луцький. Він тривалий час працював в освіті, був першим проректором Національного авіаційного університету, а нині очолює комітет Верховної Ради України з питань науки та освіти. Порівнюючи з попередніми роками, Максим Луцький відзначив, що нинішня вступна кампанія пройшла на найякіснішому рівні.
Раніше, наприклад, були випадки, коли абітурієнти подавали документи до сотні закладів одночасно. Три роки тому до університетів не могли потрапити навіть абітурієнти з максимальними балами тестування, тому що там був конкурс пільговиків. Всі ці проблеми нині усунуто. — Торік ми провели кардинальні зміни у системі вступної кампанії. Наприклад, встановили, що абітурієнт може подавати документи не більше, як до п'яти ВНЗ і не більше, ніж на три спеціальності. Також продовжено термін прийому документів, — зауважив політик. З іншого боку, скорочено термін, під час якого абітурієнт мав остаточно визначитися з місцем навчання: оригінали документів відтепер мають бути подані потягом 5 робочих днів. — Приємно зазначити, що близько 65 тисяч абітурієнтів уже скористалися електронною системою подачі документів до ВНЗ. Минулого року було лише 20 тисяч, а сьогодні кожен десятий абітурієнт скористався цієї системою, — підкреслив депутат. М.Луцький зазначає, що цього року обмежили квоту пільговиків до 25%, раніше вона була необмеженою: — Вступати до вузів треба за знаннями, а вже потім отримувати пільги у вигляді пріоритетного надання гуртожитків та ін. Ми також прибрали таке явище, як позаконкурсний вступ для переможців олімпіад. За такі перемоги треба надавати бонус (відтепер це 50 балів додатково за перше місце, 40 — за друге, 30 — за третє). Для дорослої освіти (отримання другої освіти та підвищення кваліфікації) прибрали вимогу попереднього тестування. Дозволили здавати тести за всі попередні роки (тобто за три останні роки), — перераховує зміни в правилах вступу М.Луцький. Зокрема, за словами Максима Луцького, стратегічно важливою зміною стало відродження і повернення авторитету вчителя середньої школи: — Оцінки в атестаті ми приймаємо тепер не за 12, а за 200 балів, щоб був стимул навчатися, а не вивчати тільки ті предмети, які потрібні для тестування. І ще 400 балів можна набрати за тестування. У учнів з'явився серйозний стимул навчатися протягом усіх шкільних років. Також Максим Луцький зазначив, що під час цьогорічної вступної кампанії уряд підійшов більш зважено до формування державного замовлення: — Більше уваги приділено тим сферам, які можуть ефективно представляти Україну як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Зокрема, на 24% збільшено державне замовлення на ІТ-фахівців. М.Луцький розповів також, що державна система контролю за фінансами університетів зв'язує освітян по руках і ногах: — Жоден український університет не може бути грант-холдером (тобто отримувати гранти на виконання наукових і технічних робіт), тому вони за малі гроші виступають підрядниками зарубіжних ВНЗ. Ми готуємо зміни для посилення автономії університетів у сфері розпорядження коштами, які вони заробляють. Також голова парламентського комітету зазначив, що за державною програмою 300 кращих студентів і аспірантів вже поїхали навчатися за кордон, щоб потім повернутися в Україну і застосувати тут отримані знання. Цього року планують відправити на навчання іще тисячу осіб. — І вже маємо проблему, — додає М.Луцький. — З нами зв'язуються іноземні компанії, які готові компенсувати уряду витрати на навчання цих студентів, тому що хочуть їх залишити у себе. Відтік інтелектуальних кадрів треба зупинити. Відповідаючи на запитання журналістів щодо високої оплати за здобуття вищої освіти для українських студентів, М.Луцький зауважив, що державне замовлення щороку зменшується, але відповідно до зменшення кількості дітей. Проблему він бачить в тому, що батьки прагнуть влаштувати своїх дітей до популярних закладів і не звертають уваги на ті спеціальності, на які конкурс менший і де є бюджетні місця. За словами депутата, свого часу було неправильно ухвалено рішення фактично "підтягнути" колишні училища до рівня університетів. В результаті не всі з них, особливо приватні, здатні забезпечувати університетський рівень освіти: — Приватні навчальні заклади є різні — є й на рівні, але є й справжня біда: якось в Кременчуці ми знайшли в однокімнатній квартирі три таких заклади. Ми хочемо з часом закрити всі філіали вузів третього і четвертого рівня акредитації. Щодо хабарів під час здачі сесій, Максим Луцький зазначив, що хабарів не треба давати, а треба повідомляти про це адміністрації: — Спільно з правоохоронними органами ми проводимо рейди. Проблема хабарів закладається в сім'ї. Не треба давати студентам гроші на хабарі. Це спільна відповідальність батьків і викладачів.
