Робочий кабінет політика — це ніби дзеркало, яке показує його без гриму, без прикрас. І щоб якомога краще дізнатися про внутрішній світ наших керманичів, «Оглядач» вирішив здійснити захоплюючу подорож приміщеннями комітетів Верховної Ради. Оглядини розпочалися в будівлі комітетів ВР на Садовій, 3-А. Це нова споруда, де розташовані кабінети найвідоміших та «найкрутіших» депутатів.
На четвертому поверсі — кабінет Романа Безсмертного, який, на жаль, виявився зачиненим. Втім, у нас виникло запитання, чи взагалі використовує його Роман Петрович за призначенням, адже у лідера «НУ» вистачає кабінетів в партійних офісах «Нашої України». Натомість кабінет партійного колеги — Бориса Беспалого — не був порожнім. Переступивши поріг цього кабінету, одразу помічаєш прекрасно доглянуте помаранчеве дерево в керамічному горщику. Деревце було суціль обсипане маленькими помаранчами. «А що вас так здивувало? Якби у мене в кабінеті сині баклажани росли — оце була б сенсація», — парирував Беспалий на запитання, звідки в нього таке чарівне деревце. Як зізнався п.Беспалий, деревце йому подарували на день народження у травні. На жаль, плоди смаковими якостями не відрізняються. Вони гіркі та кислі. «Може, наколоті?» — одразу спало на думку. Однак Беспалий запевнив, що не вдається до якихось хімікатів при вирощуванні помаранчів. «Їм необхідно одне — більше сонячного світла. Раніше воно стояло у мене вдома і трохи занепало. А як переніс у сонячний робочий кабінет — воно аж розцвіло», — похвалився Беспалий. На четвертому поверсі пощастило натрапити на кабінет колишнього судді Замковенка, рятівника ув’язненої в Лук’янівському СІЗО Юлії Тимошенко. Нічого особливого у цьому кабінеті не було, хіба що під час нашого візиту в кабінеті працював не рятівник лідерки БЮТ, а інший Замковенко — його син. В очі впала лише колекція керамічних козачків. Так само стерильністю відрізнялося робоче гніздо Олени Лукаш. Хіба що поличку в шафі прикрашав виводок матрьошок. «Це подарунок. Кого — невідомо», — пояснили секретарки. За їхніми словами, подарунки цінніші та гарніші Лукаш забирає додому. А кабінет їй прикрашати нема коли, бо вона людина зайнята і взагалі сюди забігає нечасто. Ще сумніше було в кабінеті Руслани. Крім помічника Лижичко та меблів, там не було взагалі нічого. «А де ж плакати депутата в шкіряних трусиках з підписами фанів?» — не можу втриматися від запитання. «Вибачайте, ще не облаштувалися. І взагалі Руслана тут буває дуже рідко», — пояснив помічник. Непогано виглядав кабінет Сергія Ківалова. Ще б пак: голова комітету! У нього була приймальня з секретаркою та кабінет — великий та просторий. Не порівняти з побаченими закутками для інших депутатів. Прапор України, велике крісло, дорогі письмові прибори... Виходячи з кабінета, в закутку за дверима на холодильнику побачили бронзову статуетку Феміди. — Стіл у мене — для роботи. А Феміду мені хтось подарував два дні тому. Хто — не пам’ятаю, то я її на холодильник, щоб не заважала, — зізнався депутат. Аналогічну Феміду виявили у Святослава Піскуна. Тут їй знайшлося місце біля телефону. Ще у Святослава Михайловича було помічено велику дерев’яну булаву та двох блондинок-секректарок, які за відсутності шефа попросили не знімати інтер’єр кабінету. До речі, ретельно ховали від об’єктивів робочі місця слуг народу чимало депутатських помічників. Журналісту не були раді в кабінетах Третьякова, Білозір, Калашникова та Кінаха. А жаль, адже в цих кабінетах відчувалася рука господаря. Вони були добре обжиті, в них відчувалася рука господаря. Наприклад, стіни в Білозір були суціль завішані фотокартками, картинами, а столи та полички заставлені статуетками, серед яких, зокрема, виділялася статуя Свободи. А маленький кабінет великого Калашникова прикрашав ледь чи не в натуральну величину малюнок тигра з китайськими чи японськими ієрогліфами. Зате журналіста дуже гостинно прийняли в кабінеті Рината Ахметова — посадили на чорний шкіряний диванчик, люб’язно відповіли на всі запитання. До речі, він знаходиться по сусідству з бютівцем Андрієм Шкілем. Ахметов — член Комітету з економічної політики, однак його впливове ім’я дозволило йому отримати кабінет не за місцем прописки. Хоча треба визнати: кабінетик просто малесенький. В ньому два столи, дві секретарки. Коли приходить шеф — одна з них поступається Ринату Леонідовичу своїм місцем. Обидві стверджують, що Ахметов тут буває часто, затримується на 2-3 години, щоб прочитати звернення громадян. «Він хоче знати, чим Україна живе. Адже листи приходять з заходу і сходу. Він вивчає, де які проблеми, де які біди, де які настрої», — пояснила секретарка. Вона показала полички, заставленні папками з цими зверненнями. За її словами, за три місяці їх прийшло 1,5 тисячі, і Ахметов вивчив геть усі. Цікаво, що на цих же поличках, серед папок зі зверненнями, притулилася книга «Уроки етикету» та сувенірний футбольний м’яч з підписом «Шахтар». «З чим звертаються громадяни до Ахметова?» — запитую. «А як ви думаєте?» — хитро посміхається секретарка. Виявилося, що громадяни просять гроші у більшості депутатів, а якщо вони — найбагатші в країні… Інша справа, як депутати реагують на такі звернення. За свідченням секретарок, Ахметов надає адресні матеріальні допомоги через благодійний фонд. А ще в кабінеті Ахметова кілька коней, бо за гороскопом він — кінь, а стіни прикрашають акварелі з київськими краєвидами та церквами. А ось у нардепа з БЮТ Дмитра Видріна нічого цікавого не побачиш. Нам заборонили гвіздками стіни пробивати, — пояснила секретарка. Ось так виходить: що можна Ахметову і Білозір, то Видріну — зась! За словами секретарки, Видрін збирався повісити фото зі свого творчого доробку. У Ксенії Ляпіної в кабінеті око порадував лише букет звичайних айстр, а зацікавив телевізор «Електрон». «Це нам у спадок від депутата Бондаренка перейшов», — похвалилася секретарка. На запитання, де робоче місце депутатки, секретарка пояснила, що та не має столу, отож з ноутбуком сідає на табуретці біля чайника. Поміж інших виділявся кабінет Тараса Чорнонола. Виділявся не інтер’єром, а запахом — суціль прокурений. Крім Тараса, тут активно смалять два його помічники. У Чорновола на стінах висіли фото його батька, а книжкова полиця заставлена книгами батька або про батька. Біля самих дверей на сейфі стояло щось дивне. «Це сувенір від одного львівського заводу, вручений Ющенку-прем’єру, щоб той якось допоміг, однак Віктор Андрійович нічого не зробив, отож передав цю штуку депутату-львів’янину Чорноволу», — пояснив помічник. Тепер ця штука, за жартівливим свідченням помічників, виконує функцію предмета для залякування та самооборони. До речі, в кабінетах депутатів ми не побачили ніяких зразків зброї. Ні сувенірних ножів чи мечів, ні розцяцькованих рушниць. Лише в кабінеті нардепа Гурєєва на робочому столі був великий позолочений ніж для розрізання паперів. Безлюдними виявилися кабінети Жванії, Хмельницького, Каденюка. Зате цікаві кабінети знайшлися в комітеті з Європейської інтеграції. Там одна за одною йдуть двері з табличками: Юлія Тимошенко 621, Віктор Янукович 624, Петро Симоненко 625 та Роман Зварич 626. Всі — зачинені. Втім, відсутність життя в цих кабінетах зрозуміла — господарі мають партійні офіси з чималою кількістю помічників. Резервувати місце логічно хіба що для Зварича, адже він, напевно, скоро повернеться до парламентської діяльності. Є ще одна цікава деталь, яка впала в очі: в жодному кабінеті не довелося побачити портрет Президента, прем’єра, чи опозиційної принцеси. Щось не в авторитеті у депутатів лідери нації! Чи, можливо, наші політики нарешті почали позбавлятися радянської звички — чіпляти на стіну портрет вождя.
