Микола Несенюк: Мій двадцять дев’ятий титул
19.05.2025 16:30 Олена Ракс
413
0
Ми у соцмережах:
До другого класу я пішов уже завзятим уболівальником київського «Динамо». Я тоді вже пам’ятав позаминулорічний кубковий півфінал проти московського «Спартака», виграний у переграванні (післяматчевих пенальті тоді ще не придумали), а також переможний фінал з голом Віктора Каневського. Пам’ятав попередній чемпіонат, де чемпіонський титул був втрачений через безглузду поразку в Кутаїсі. Пам’ятав Кубок світу під час літніх канікул коли тодішня збірна, за яку грали київські динамівці Валерій Поркуян та Йожеф Сабо, зупинилася за крок до фіналу.
Мій другий клас розпочався із другого (лише другого!) чемпіонського титулу київського «Динамо», здобутого достроково - за шість турів до кінця турніру. Це все я бачив на маленькому екрані чорно-білого телевізора і чув по радіоприймачу у діапазоні довгих хвиль. Я неймовірно заздрив киянам, які могли ходити на матчі «Динамо» і вважав їх за це найщасливішими у світі!
Наступного року «Динамо» знову стало чемпіоном, наступного – знову. Тож коли вже у п’ятому класі динамівці несправедливо (я був у цьому щиро впевнений) поступилося першим місцем, це вже сприймалося як невдача. З того часу так і пішло – лише перше місце, лише чемпіонство! Все інше – це провал! Це нехай інші радіють срібним медалям, це доля слабаків! Тому що «Динамо» завжди буде першим! Тоді я був щиро впевнений у цьому, так само як і у тому, що наша збірна стане чемпіоном світу – треба лише взяти до неї побільше киян, бажано усіх!
Ті мої дитячі сподівання виправдалися лише наполовину – чемпіоном світу наша збірна так і не стала. Зате «Динамо» завжди боролося лише за перше місце вигравши потім ще одинадцять чемпіонатів СССР і сімнадцять чемпіонатів України. Здобутий вчора титул став для команди тридцятим, а для мене – двадцять дев’ятим. Виграним достроково як і тоді, коли я був у другому класі. Так, це і мій титул. Тому що без підтримки тисяч і тисяч таких як я феномен київського «Динамо» був би неможливий!
Я радий що нинішньому чемпіонства разом з усіма радіють нині ті самі «Біба із Мунтяном, Сабо з Поркуяном», яких тодішні уболівальники увічнили в переробленому ними тексті популярної тоді пісні «Черемшина» Вони стали чемпіонами коли я був у другому класі, а батьків нинішніх чемпіонів ще не було на світі. Я хочу вірити, що десь поруч є хлопчик із другого класу, який вперше в житті святкує чемпіонський титул київського «Динамо» і який, як я колись, вірить у те, що «Динамо» завжди буде чемпіоном, а Україна таки стане чемпіоном світу! І ніякі вороги не зможуть нас подолати!
ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686
